Нещодавно працівники національного природного парку «Нижньосульський», провели з учнями Худоліїївської ЗОШ I-IIIст. (Полтавська обл.) черговий еколого-освітній захід на тему: «Підгодівля птахів взимку».

На занятті працівники Парку обговорили з учнями необхідність охорони та підгодівлі пташок в зимовий період. Особлива увага  була приділена раціону, який відіграє не аби яке значення для нормального фізіологічного існування птахів, особливо під час низьких температур. Під час бесіди учням розповіли багато цікавого про склад кормів, які з них придатні для підгодівлі птахів, а які категорично заборонено використовувати.

Після заняття учні поспішили на подвір’я до годівниць, які ще на початку зими облаштували на деревах.

Дитячій радості не було меж, коли повернувшись до своїх класів, вони спостерігали з вікна за пташками, які всівшись на годівниця ... Читати Далі »

11 СІЧНЯ - ДЕНЬ ЗАПОВІДНИКІВ І НАЦІОНАЛЬНИХ ПАРКІВ

Ця дата вибрана не випадково, приурочили її до дня створення першого в Росії Баргузінського державного заповідника у 1916 році. У 1986 році рішенням ЮНЕСКО йому було надано статус біосферного з включенням до міжнародної мережі біосферних резерватів.

Нині на нашій планеті понад 20 тисяч заповідних територіальних комплексів, у тому числі 1200 резерватів (заповідників) та національних парків. Серед цієї кількості охоронюваних територій, Україна представлена 19 природними заповідниками, 4 біосферними заповідниками та понад 50 національними природними парками. Із цих категорій природно-заповідного фонду на Полтавщині функціонує 2 національні природні парки (Пирятинський та Нижньосульський).

Наукові дослідження провідних учених багатьох країн свідчать, що забезпечення нормального функціонування біосфери Землі та її самовідновлення  можливе лише за умови наяв ... Читати Далі »

СТОРІНКА ДЛЯ ЮНИХ НАТУРАЛІСТІВ

 (продовження)

Перш ніж висвітлювати найцікавіші моменти зі свого студентського життя під час проходження польової практики з зоології в околицях біостаціонару «Лучки», слід відзначити, що споглядаючи нині на пониззя Ворскли через більш ніж 30 річний проміжок часу, розумієш, що зміни відбулися не лише у своєму відображенні в дзеркалі, а й в екологічному стані цієї водної артерії – однієї з основних для регіону (певні закономірності в змінах стосуються й пониззя Сули, яке входить у мені НПП «Нижньосульський»).

У  студентські роки (1979-1984) Ворскла була глибшою, повноводнішою, з достатньою протічністю, з вільними від очерету та чистими (особливо від пластикових пляшок та іншого технічного сміття) берегами, мало евтрофікованою (заболоченою), та з меншим антропогенним навантаженням на  водну по ... Читати Далі »

З настанням перших морозів річки, озера замерзають і на їх поверхні утворюється крига.

В цей час небезпечні випадки бувають головним чином через те, що відвідувачі водойм недостатньо знають правила поведінки на кризі.

На кризі необхідно дотримуватись особливої обережності, уважності та таких правил.

Правила поведінки на кризі.

• Переходити водоймища в перевірених і обладнаних місцях, позначених віхами або жердинами;
• Не можна кататись на ковзанах, санках, лижах по тонкій кризі і в незнайомих місцях, особливо там, де є ділянки із швидкою течією, із стіканням теплих вод і виходом грунтових вод;
• Не слід збиратись на кризі великими групами, зупинятись біля крутих обривистих берегів під час льодоходу і повені, наближатись до крижових заторів;
• Під час появи на водоймищах, річках криги ні в якому разі не можна допускати дітей до водоймищ без нагляду дорослих;
• Чисте, не запорош ... Читати Далі »

СТОРІНКА ДЛЯ ЮНИХ НАТУРАЛІСТІВ

(продовження)

Польова практика з зоології спочатку передбачала оглядові екскурсії, на яких ми знайомились з видовим складом хребетних тварин околиць біостаціонару, а потім виконання групових чи індивідуальних досліджень. Оскільки у мене були самі серйозні наміри щодо вивчення водної та біляводної орнітофауни, мною були вибрані індивідуальні спостереження, на яких міг розраховувати лише на свої сили.

Тим паче дехто з моїх однокурсників вбачав у польовій практиці лише спосіб відпочинку на лоні природи, що корінним чином йшло в розріз з моїми прагненнями, уподобаннями та переконаннями.

Для досліджень мною була ви ... Читати Далі »

(продовження)

Особливої актуальності набула проблема ролі птахів у перенесенні різних штамів грипу. Грип – це одна з особливо-небезпечних вірусних хвороб птахів та людини, яка відноситься до інфекцій, що здатні викликати надзвичайні епідемічні та епізоотичні ситуації. На сьогодні, згідно з діючою номенклатурою, вірусу грипу А існують більш ніш 20 підтипів. Переважна їх більшість зустрічається у  птахів, та лише деякі підтипи характерні для ссавців (Н1, Н2, Н3 – для людей, Н1 та Н3 – свиней, Н3 та Н7 – коней), [2]. Дикі птахи є глобальним резервуаром інфекції грипу, який у них (у більшості випадках) протікає практично безсимптомно, у вигляді ентериту, що свідчить про високий ступінь адаптації та дозволяє вважати їх природними господарями вірусів грипу А [5; 6; 7].

Аналіз накопичених даних протягом останніх 60 років показав, що основним резервуаром вірусів грипу в природі є птахи ... Читати Далі »

Новорічне свято нерозривно пов’язане в нашому уявленні із зеленою красунею – ялинкою, яка впродовж не тривалого часу є окрасою наших помешкань, а потім засохла, знівечена, вже на початку січня викидаються на смітник.
Невже незамінна жива ялинка? Звісно, що ні. Створити відчуття свята, радісного очікування новорічного дива можна й без знищення дерев, за допомогою цікавих композицій.
Тому, Нижньосульський національний природний парк запрошує взяти участь у щорічному конкурсі “Збережи зимову красуню – ялинку».
Мета конкурсу: пропаганда населення та учнівської молоді руху за збереження хвойних дерев; розвиток дитячої творчості.
Завдання конкурсу:
- формування практичних умінь і навичок учнів з виготовлення новорічних подарунків, новорічно-різдвяних композицій, виробів, які символізують та відображають регіональні новорічно-різдвяні дійства, новоріч ... Читати Далі »

Проблема переносу збудників певних видів захворювань тваринами, надзвичайно актуальна і потребує всілякого вивчення з метою запобігання ймовірних епідемій, спалахи яких тією чи іншою мірою пов’язані із зоонозними, природно-опосередкованими вірусними чи бактеріальними інфекціям. Прикладами зоонозних хвороб є сказ, малярія, лихоманка Західного Нілу, африканська чума свиней, лихоманка долини Ріфт, губчаста енцефалопатія, бруцельоз, паратуберкульоз. Деякі з таких захворювань є новими, неописаними та не мають засобів профілактики, зокрема Хендра- та Нипай-лихоманки, атипова пневмонія, високопатогенний грип домашньої птиці, ньюкаслська хвороба, нещодавно описана хвороба Шмалленберга [1, 2].

Особливе місце серед представників дикої фауни, як потенційного носія та розповсюджувача збудників інфекційних хвороб, займають птахи. В еволюційному плані вони є одним із найдавніших резервуарів збудників вірусних, бактеріальних, грибкових та паразитарних хвороб. Диким птахам належить ос ... Читати Далі »