Понеділок, 18.12.2017, 05:16Головна | Реєстрація | Вхід

Форма входу

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 438

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Пошук

Календар

«  Травень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031

Друзі сайту

Головна » 2017 » Травень » 10 » ЕКОЛОГІЧНИЙ КАЛЕНДАР
07:52
ЕКОЛОГІЧНИЙ КАЛЕНДАР

10 ТРАВНЯ – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ МІГРУЮЧИХ ПТАХІВ

 

Згідно з повідомленням секретаріату Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин і Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів (АЕWA), відзначення у 2017 році Міжнародного дня мігруючих птахів проходитиме 10 травня під символічним гаслом: «Їх майбутнє, це наше майбутнє – здорова планета для мігруючих птахів і людей».

Цікаво, що кожного року це свято має різну тематику. Наприклад у минулому році воно проходило під гаслом – «Міграційні шляхи: перелітні птахи та туризм».

Не дивлячись на те, що це свято офіційно почали відзначати лише з 2006 року, історичні передумови його виникнення закладені ще в 1902 році, коли була підписана (ратифікована у 1906 році) Міжнародна конвенція з охорони птахів керівниками 11 країн Європи. Крім того, з метою охорони перелітних птахів були укладені кілька міжнародних договорів, зокрема, від 1918 року «Про міграційних птахів у Північній Америці», африкансько-євразійський договір від 1979 року «Про охорону водоплавних птахів» та прийнята Бонська конвенція в 1979 році «Про збереження мігруючих видів диких тварин», яку Україна ратифікувала в 1998 році.

Ареали більшості європейських видів птахів, у тому числі й тих, які гніздяться на Полтавщині, включають території багатьох держав, а в певні етапи свого річного циклу (під час міграцій, особливо трансконтинентальних) вони перетинають їх кордони, і потрапляють в країни Африки, Близького Сходу, Індокитаю тощо, які не є учасниками конвенцій (Рамсарської, Бонської та Бернської) щодо охорони біологічного та ландшафтного різноманіття, в тому числі й мігруючих птахів. Таким чином, щорічно під час міграцій птахи потерпають не лише від перешкод природного (хижак-жертва, пустелі, моря, стихії, екто- та ендопаразити, дальність перельотів тощо) та антропогенного походження (осушування та опустелення, зіткнення з висотними спорудами – лініями електропередач, вітровими установками, висотними будівлями, а також перевилов риби, зміна ландшафтів, використання хімічних препаратів на сільськогосподарських угіддях, вирубування лісів, забруднення довкілля, зміна клімату тощо), але й від самої людини на трасах міграцій та місцях зимівлі (масове добування для їжі – відлов, відстріл, отруєння тощо).

Уплив природних і антропогенних чинників і безпосередньо людини та відсутність законодавчої бази в країнах, де відбувається зимівля представників орнітофауни щодо міжнародних норм з охорони та збереження біорізноманіття, суттєво впливає на загальну чисельність популяцій птахів, змінює їх традиційні міграційні шляхи, сприяє розширенню списків рідкісних видів тощо. У зв’язку з цим необхідно прикласти зусилля щодо залучення країн-непідписантів до існуючих міжнародних угод, відмови всіх країн від полювання хоча б у весняний період, проведення глобальної інформаційно-освітньої кампанії, спрямованої на створення сприятливих умов для перелітних птахів у місцях зимівлі, під час міграцій та збереження місць їхнього проживання у всьому світі, зокрема, через створення природно-заповідних територій.

Через Україну потужний міграційний шлях проходить каскадом штучних водойм на Дніпрі, які в межах Полтавської області представлені Дніпродзержинським та Кременчуцьким водосховищами, акваторію та прибережну частину яких під час міграцій використовують не лише водоплавні та біляводні види для відпочинку та поповнення жирових резервів, а й представники інших груп птахів. У межах області, у тому числі й з метою охорони міграційних шляхів, на водосховищах, були створені два регіональні ландшафтні парки («Нижньоворсклянський» та «Кременчуцькі плавні» – Дніпродзержинське водосховище) та національний природний парк «Нижньосульський» – Кременчуцьке водосховище.

Незважаючи на те, що в останні десятиліття спостерігається тенденція щодо зменшення загальної площі відкритої води водосховищ у результаті заростання водно-болотною рослинністю, що призводить до втрати кормової продуктивності мілководь для мігрантів, природно-заповідні території зокрема, та водосховища вцілому, залишаються важливим місцем зупинок для перелітних видів.

Підготував: фахівець відділу екологічної освіти Віктор Попельнюх.

 

 

 

 

 

Переглядів: 106 | Додав: ksysha | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 3
3  
Символічне гасло: «Їх майбутнє, це наше майбутнє – здорова планета для мігруючих птахів і людей» цілком відтворює мету цього свята!

2  
Більш ніж столітня міжнародна історія дослідження, охорони й вироблення законодавчої бази щодо захисту мігруючих  птахів засвідчує пильний інтерес не тільки орнітологів, а й широких громадських кіл до цієї проблеми. Важливо, щоб  відзначення дня мігруючих птахів не було формальною датою в календарі, а набувало на місцях міграції птахів форм конкретної допомоги й захисту орнітофауни.

1  
Раніше, до відвідин даного сайту, я навіть не уявляла, що скільки днів у році присвячені природі (день лісів, води, сонця, водно-болотних угідь, птахів та ін.). Добре, що така просвітницька робота проводиться для населення і, зокрема, для молоді. Адже екологічка освіченість має вагоме значення для формування належного, адекватного, бережливого ставлення до навколишнього середовища.

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2017 | Конструктор сайтів - uCoz