20-21 червня поточного року співробітниками відділу Науки за сприяння адміністрації (надання автотранспорту) проводились наукові дослідження важко доступної ділянки заповідної зони НПП між селами Малоселецьке та Матвіївка, а також Наріжанської ділянки.

В дослідженнях прийняли участь начальник відділу М.Л. Клєстов, молодші наукові співробітники Ю.М. Лук’яненко та О.І. Кропивка, практикант О.В. Керей, а також інженер з рекреаційного благоустрою Нестеренко О.В.

Основна увага приділялась вивченню рослинного та тваринного світу зазначених території.

Ділянка обстеженої заповідної зони являє собою типовий прибережно-заплавний комплекс річки Сули з характерним складом флори і фауни. При обстеженні водно-болотної рослинності було зафіксовано масове зростання очерету звичайного Phragmites australis, квітування незабудки болотної Myosotis palustris, живокосту лікарського Symphytum offіcіnale, плетухи звичайної Calystegi asepium, герані болотної Geranium palustre, сусака зонтичного Butomusum bellatus тощо.

Із цікавих фауністичних знахідок на території заповідної зони слід відзначити наявність таких регіонально-рідкісних видів птахів, як чечевиця звичайна (Carpodacus erythrinus (Pallas, 1770) (три співаючих самця на 1 км узбережжя), крячок білощокий (Chlidonias hybrida (Pallas, 1811), а також коловодник лісовий (Tringa ochropus L.1758) – цікавий лісовий кулик, який оселяється переважно в старих гніздах дроздів.

Більшу частину території Наріжанської ділянки замають луки з ознаками засолення та очеретяні болота. Із хребетних тварин на луках найчастіше трапляються жайворонок польовий, перепілка, чекан лучний, плиска жовта. На заболочених ділянках звичайні кабан, козуля європейська та лисиця звичайна, а із птахів - очеретянки лучна та болотна. Щодо рослинної різноманітності даної території то значну площу займає високо травне болото значні площі якого займає очерет звичайний, відмічено масове квітування із значною популяцією живокосту лікарського Symphytum offіcіnale, а також осоту болотного Sonchus palustris та осоту рожевого Cirsium arvense.

Укладачі: відділ науки НПП “Нижньосульський”