На думку вчених, яка висловлювалась ще до створення НПП «Нижньосульський», до складу території цього парку в обов’язковому порядку мала входити вся гирлова частина річки Сули. Це переконливо було доведено в еколого-економічному обґрунтуванні доцільності створення НПП «Нижньосульський» (2000 р.).

На жаль, при розробці проекту створення НПП «Нижньосульський», під тиском впливових київських і місцевих чиновників, які вважали пониззя Сули своєю вотчиною, місцем особистої риболовлі та полювання, гирлова частина річки не увійшла до складу парку.

Пізніше, до ідеї включення гирлової частини Сули до складу НПП «Нижньосульський» повертались неоднарозово. Серйозний поштовх щодо реалізації цієї ідеї надійшов від керівництва країни. Так, за результатами робочої поїздки до Полтавської області (16 лютого 2012 року) Президент України доручив забезпечити підготовку та внесення в установленому порядку узгоджених пропозицій щодо розширення території НПП «Нижньосульський», зокрема, за рахунок земель ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Сулинський» (доручення Президента України від 19 04.2012 №1-1/ 882).

У відповідності до доручення Президента України НПП «Нижньосульський» мав підготувати клопотання щодо розширення території парку та разом із Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища В Полтавській області забезпечити розроблення проекту розширення території НПП «Нижньосульський».

Слід констатувати, що доручення Президента України у визначені терміни з різних причин не було виконано, хоча робота в цьому напрямку періодично, але дуже повільно продовжується, переважно зусиллями НПП «Нижньосульський», Департаменту екомережі та природно-заповідного фонду Мінприроди України та наукової громадськості.

Слід зазначити. що наразі питання приєднання гирлової частини річки Сули до НПП «Нижньосульський» не втратило своєї актуальності.

Гирлова частина річки Сули у флористичному та фауністичному відношенні є однією з найбільш цінних та багатих ділянок Подніпров’я. Дуже важливе значення вона має для водних та біля водних тварин. Особливу роль гирлова частина річки Сули відіграє для риб і водно-болотних птахів (для останніх вона є дуже важливим місцем зупинки під час сезонних міграцій).

В межах нижньої частини Сулинської затоки виявлено значну кількість тварин, які занесені до Європейського Червоного списку (ЄЧС – 3 видів), Червоної книги України (ЧКУ – 18 видів) і списку регіонально рідкісних видів (РРВ – 4 види). Це такі види як орлан-білохвіст, кулик-сорока, горностай та видра річкова. Під час сезонних міграцій тут з’являються скопа, шуліка чорний, реготун чорноголовий, а в зимовий період – сорокопуд сірий, а також деякі інші рідкісні види тварин.

Нижня частина Сулинської затока надзвичайно важлива для риб як найцінніше нерестовище Кременчуцького водосховища, місце нагулу рибної молоді і зимівлі риб.

Дуже важливою ця територія є і для водно-болотних птахів, які слідують Дніпровським міграційним шляхом і в значній кількості зупиняють тут під час сезонних перельотів.

Нижня частина Сулинської затоки в останні роки стала місцем постійного перебування значної кількості орланів-білохвостів Heliaeetus albicilla, які є надзвичайно рідкісними птахами (ЧКУ, Червоний перелік МСОП, Європейський червоний перелік). В окремі дні другої половини літа тут одночасно можна спостерігати декілька десятків цих птахів, що є унікальним природним явищем.

Територія, яку пропонується приєднати до національного природного парку, є перспективною в плані розвитку рекреації. Вона дозволяє значно розширити спектр рекреаційних занять, що пов’язані з відпочинком та оздоровленням на воді, в тому числі спортивно-любительською риболовлею. Суттєве значення мають набути екскурсії по водних маршрутах , катання на вітрильних човнах і яхтах тощо.

Дуже перспективною нижня частина Сулинської затоки є також для розвитку наукового, екологічного та краєзнавчого туризму.

В нижній течії річки Сули в давні часи існувало легендарне Місто-Воїн, яке було важливим торговим і військовим форпостом Київської Русі.

Значним надбанням поселень на Черкащині, що безпосередньо межують з територією, яку пропонується приєднати до національного природного парку, є музеї та музейні кімнати при клубах та школах, які стають місцем зустрічі з історією краю, джерелом духовного збагачення сьогоднішнього покоління. В музеях та музейних кімнатах є багато матеріалів з етнографії, археології, історії і культури, що знайомлять відвідувачів як з далеким минулим, так і з сьогоденням. Тут представлені творчі доробки і самодіяльних митців – вироби майстрів народного декоративно-прикладного мистецтва.

Провідна тема декотрих музеїв пов’язана з життям визначних земляків. Так, у с. Кліщинцях існує музей М.П.Старицького, який розповідає про життя і творчість цього видатного українського драматурга, поета і режисера.

У с. Жовнино (де мешкала сім’я відомого композитора М.В.Лисенка – автора опер “Наталка-Полтавка”, “Тарас Бульба” та ін.) існує рукопис по історії села.

Ділянка входить до складу ландшафтного заказника загальнодержавного значення “Сулинський», є важливим елементом Екологічної мережі України, а також відповідає критеріям щодо створення Рамсарського водно-болотного угіддя.

Вважаємо дуже важливим у стислі строки завершити роботу по приєднанню гирлової частини річки Сули до НПП «Нижньосульський».

В.о. директора НПП «Нижньосульський» В.М. Свіколкін

науково-дослідного відділу, к.б.н. М.Л. Клестов

Молодший науковий співробітник Ю.М. Галушка