Понеділок, 18.12.2017, 05:14Головна | Реєстрація | Вхід

Форма входу

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 438

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Пошук

Календар

«  Травень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031

Друзі сайту

Головна » 2017 » Травень » 29 » СТОРІНКА ДЛЯ ЮНИХ НАТУРАЛІСТІВ
21:17
СТОРІНКА ДЛЯ ЮНИХ НАТУРАЛІСТІВ

СТОРІНКА ДЛЯ ЮНИХ НАТУРАЛІСТІВ

ПРЕКРАСНЕ НАВКОЛО НАС

І все-таки прекрасно пізнавати світ природи, особливо живих істот які нас оточують і попри все намагаються жити і навіть виживати в непередбачуваних умовах, які постійно змінює людина чи то на локальному, чи глобальному рівнях. Радісно від того, що все ж тварини здатні адаптуватися і зачаровувати нас своєю присутністю. На цю публікацію мене надихнула вчорашня вранішня поїздка на велосипеді за околиці Полтави на рибалку. Виїхав дуже рано, затемна, коли ще навіть пташки мовчали, і лише поодинокі горихвістки-чорнушки зрідка подавали сонливий голос. На виїзді з міста почув голос сича хатнього, який доносився з високих тополь, що ніби вартові стояли обабіч дороги. На півдорозі, біля однієї з колишніх ферм, мені вдалося побачити цього птаха, який стовпчиком сидів на краю силосної ями і чатував на здобич. Дивлячись своїми величезними очима ніби докоряв, чому зненацька втрутився у його полювання. Адже чекати на здобич часто доводиться дуже довго. Тут же, неподалік від ферми, на пустирищі, яке ще місцями тліло від підпалу, то тут то там траплялись посмітюхи або чубаті жайворонки, що неохоче спочатку бігли, а потім злітали з-під коліс.

Врешті ґрунтова дорога, яка змійкою петляла між полями та понад старим садом, привела мене до місця призначення – ставка біля аеропорту. Люблю це місце, оскільки отримую задоволення не лише від риболовлі, але й від спілкування з тутешньою природою (берези, липи, кримські сосни, вода, рибалка) – що ще потрібно? Навіть цікаві зустрічі тут відбуваються. Так, наприклад, у минулому році восени бачив скопу – вперше за 15 років проживання в Україні.

Повезло – приїхав першим і зайняв улюблене місце під величезною вербою. Неквапливо готую снасті. Період нересту закінчився. Можна ловити.

Почало світати. Тиша. Небо світлою плямою відбилося у воді. Тьохнув соловейко. Крикнула сорока, за нею інша (мабуть розбудив їх). Світанок наступив не помітно і швидко. Почало оживати птаство. З того боку ставка крикнула лиска, їй відгукнулася водяна курочка. Сороки пожвавішали, скрекотіння посилилось, почалися щоденні їх турботи. І врешті світанок розбудив все навкруги: активізувались зозулі – кукували та ганялись одна за одною; вивільга почала співати флейтовою піснею прямо над головою, періодично перелітаючи з одного берега на інший; зяблики та вівчарики підхопили спів; до цієї катафонії долучилася кропив’янка (славка) чорноголова у якої надзвичайно мелодійна пісня віртуозного виконання. З місця на місце, на незначні відстані, перелітали бугайчики, що не зовсім типово для цього обережного та скритного птаха. Рибалочки голубі, які викопали поруч нору в обривистому березі, галасливо снували над водою, сповіщаючи про свою присутність різким голосом. Десь осторонь перегукувались два припутні – найкрупніші голуби. На відміну від очеретянки великої – ставкова ледь бормочучи не квапливо виконувала свою тиху пісню серед очеретів у далекому кутку біля греблі. Не посвяченій людині у пташині справи важко запідозрити у цих наспівах шлюбну пісню.

Теплішало. Почали снували синиці великі, а ближче до обіду на вербу завітав цілий виводок синиць довгохвостих (завжди цікаво спостерігати за їх «дитсадком»). Над водою помітив мартина звичайного (озерного) та крячка білощокого, які зникли так же швидко як і з’явились. Десь у кінці ставка декілька разів крикнула чапля сіра. Засвідчили свою присутність дятли – сивий та великий строкатий. До них своїм різким «кє-кє-кє-кє» приєдналася крутиголівка. З вершин старих беріз свою пісню демонструвала берестянка звичайна або пересмішник, яка постійно імітує голоси інших птахів. Серед дерев снували то тут то там сойки, періодично видаючи дивакуваті голоси, які вони майстерно вміють копіювати. Чорною примарою видався на фоні неба великий крук, який круглорічно господарює в цій місцевості.

Цьогорічна весна не сильно балувала теплом. Але в природі все відбувається за своїми правилами та законами. Про прихід літа вказує і мовчання дроздів, малинівок, щевриків, кропив’янок та інших видів, які в цей період активно вигодовують пташенят. Їм не до співу. Не встигло прийти літо, а вже з’явилися перші ознаки його завершення – невелика зграйка молодих шпаків, які щойно покинули свої оселі, квапливо пролетіли над деревами.

Ближче до обіду активність пернатих мешканців дещо знизилась, проте, підвищення температури повітря активізувало жаб, які чатували свою здобич на березі. Декілька разів, немов хвилеріз, сковзнув вуж звичайний, хоча йому більше притаманна суша.

Зненацька в осоці щось зашаруділо. Я насторожився. Через деяку мить показалась чиясь мордочка. Відразу й не зрозумів чи то ласка чи горностай, доки не помітив чорний кінчик хвоста, який характерний для останнього. Помітивши мене горностай оторопів, зупинився, і через деяку мить втік назад. Моя присутність не входила у його наміри рухатись вперед. Вагаючись деякий чай він все ж зміг прошмигнути біля самих моїх ніг повз самого урізу води. Ховаючись, настільки це можливо, він не біг а ніби повз як змія, плавно огинаючи перешкоди своїм довгим гнучким тільцем на коротких ногах. Приємно, що цей Червонокнижний вид тут мешкає.

  • від пережитих емоцій та після виловленої норми риби (3 кг) повертався додому. І вже в самому передмісті свою зустріч мені подарували дві сірі куріпки, які зі свистом крил зірвалися з дороги і подалися десь осторонь. Так і закінчився мій тур вихідного дня, повний вражень та сподівань на майбутні зустрічі. Прекрасне навколо нас. Просто не лінуйтесь його помічати.

Підготував: фахівець відділу екологічної освіти Віктор Попельнюх.

Переглядів: 124 | Додав: ksysha | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 2
2  
Як можна багато розповісти про пережитий день з таким натхненням. А як можна запам'ятати голоси пташок я взагал не знаю.

1  
Чудова розповідь! Обожнюю такі. Адже саме в них передаються всі емоції, відчуття прекрасного, та головне, спостережливість. Доречно також сказати, що не кожна людина сприймаючи навколишнє дійство, може повністю відобразити його словесно, - в автора це вийшло бездоганно! Ще один важливий момент: завдяки згаданим птахам та тваринам кожен може знайти в інтернеті відповідні фото і поповнити свої знання щодо фауни Полтавської області.

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2017 | Конструктор сайтів - uCoz