ВИКЛЮЧЕННЯ З ПРАВИЛ

Звісно ж більшість переконана в тому, що сови – виключно господарі ночі. Але це не зовсім так. Саме тому доцільно даній групі птахів приділити більше уваги, оскільки є певні закономірності у їх морфологічних особливостях та способі життя про що йшлося в попередній публікації, яка стосувалася сови вухатої. В Україні Ряд Совоподібні (Stringiformes) представлений тринадцятьма видами, які об’єднані у дві Родини – Сипухові (Tytonidae) та Совові (Strigidae). Єдиний представник Tytonidae – сипуха настільки своєрідна, що їй буде присвячена окрема публікація. Звісно ж найкрупнішою совою в Україні є пугач, який вражає своїми розмірами: маса тіла цього птаха становить – 1,5-4,2 кг, довжина тіла – 60-75 см, а розмах крил – 160-188 см. Натомість його антипод – сичик-горобець з масою тіла лише 55-80 г, довжиною тіла – 16-18 см, а розмах крил – 34-36 см (такий собі карлик серед велетнів). Але не про це сьогодні піде мова. В даній публікації хочу зупинитись лише на одній особливості їх морфології, яка визначає спосіб життя сов. У попередній публікації про сову вухату йшлося про те, що так званий «лицевий диск» відіграє надзвичайно важливу роль у добуванні їжі, особливо в умовах недостатньої видимості. Проте, слід відмітити, що не в усіх сов він чітко виражений, так би мовити має класичний вигляд. Спостерігається певна закономірність (у переважній більшості випадків) – птахи у яких він виражений чітко – переважно нічні мисливці, у яких не зовсім чітко (не круглолиці) – мають змішаний тип полювання (нічний, сумерковий та денний), а є й такі, що полюють переважно вдень (наприклад сова яструбина, яка представлена на авторському фото, зробленому в Карелії). До першої групи (з чітко вираженим лицевим диском, нічних мисливців) можна віднести сов – вухату, пугача, сіру, совку, сича волохатого, сипуху; до другої (зі змішаним типом полювання) – болотну, білу (полярну), сіру, довгохвосту, бородату, сичика-горобця, сича хатнього, і, нарешті до типових денних мисливців – сову яструбину (вона не тільки зовні схожа на яструба, а й поведінкою також, тобто, як і яструб нападає на здобич зненацька, швидко та з великим азартом, вдало пікіруючи з-поміж дерев як віртуозний літун, що не так характерно для інших сов). З фотографії видно, що денний спосіб життя наклав відбиток і на будові «лицевого диска» цієї сови, який виражений слабо у порівнянні з типовими нічними мисливцями. Так що з будь якого правила, завжди знайдеться виключення. За статусом в Україні ця сова відноситься до рідкісних залітних видів (як між іншим і біла), ареали гніздування яких знаходяться далеко на півночі.

Автор: Віктор Попельнюх