БУДНІ НАУКОВЦЯ

(продовження)

Продовжуючи свою розповідь про особливості поведінки молодих лучних очеретянок слід відмітити, що нам не вдалось виявити чітких її закономірностей після залишення пташенятами гнізд. Візуальні спостереження за індивідуально міченими особинами та дані, отримані під час відловів птахів свідчать про значні індивідуальні відмінності у поведінці зльотків навіть всередині одного виводка. Часткове їх розпадання у лучної очеретянки, досить типове явище, хоча причини, які спонукають окремих пташенят це робити, до цього часу не з’ясовані. В той же час більшість молодих очеретянок проявляли значну прив’язаність до гніздової території своїх батьків. Так їх знову виявляли в околицях гнізда після відлову та перенесення до польової лабораторії, звідки й випускали після обстеження та реєстрації даних у спеціальному журналі. Максимальна відстань, яка була відмічена для цього виду становила 375 м.

Візуальні спостереження за індивідуально міченими барвниками очеретянками та перші їх відлови показали, що більшість молодих особин приблизно до 25-денного віку знаходяться неподалік гнізда та не роблять спроб більш-менш дальніх переміщень за межі гніздової території батьків.

Виводки лучної очеретянки (n=12) остаточно розпались коли вік птахів становив 31-41 день (у середньому 33,7+0,5). Причому після досягнення 30-денного віку виводки зберігались лише у 9,2% випадків.

Особливості топографії місцевості, планомірний та регулярний відлов, дозволили добитись досить високої повноти контролю молодих лучних очеретянок, які були окільцьовані пташенятами у гніздах. Із 302 пташенят, які достовірно залишили гнізда, у рік кільцювання повторно було піймано 150 (49,7 %), зі щорічною варіабельністю цього показника від 35,5 до 64,2%.

Слід зазначити, що від дистанції між гніздом та місцем стаціонарного відлову суттєво залежало число повторно пійманих особин та вік молодих очеретянок під час першого відлову. Так, із 290 очеретянок, які вилетіли з гнізд, що знаходились на відстані до 500 м від місця відлову, піймано 145 (50%), середній вік їх становив 29,1+0,52 днів (lim 18-43). Із тих, що були розташовані більш ніж 500 м (501-1300 м) (n=38) - 12 (31,5%), середній вік яких склав 33,4+1,2 дні (24-40). Взагалі кореляція між віком молодих очеретянок під час першого та повторними відловами та відстанню від гнізда до місця відлову була слабкою (r = 0,39+0,08, n=131).

Матеріали наших досліджень показують, що близько 80% молодих лучних очеретянок після розпадання виводків відразу залишають район народження. Із 150 повторно пійманих очеретянок, лише 31 особина (20,7%) затрималась більш ніж на 4 дні  (lim 4-23), у середньому на 9,7+1,2 дні.

За період досліджень остання місцева молода лучна очеретянка у місці досліджень була піймана 8 вересня у віці 54 дні.

Автор: Віктор Попельнюх