Головна » 2019 » Липень » 23 » Щодо заходів із охорони та збереження лелеки чорного на території НПП «Нижньосульський»
07:48
Щодо заходів із охорони та збереження лелеки чорного на території НПП «Нижньосульський»
Лелека чорний Ciconia nigra (L.1758) – рідкісний вид птахів, що охороняється на міжнародному та національному рівнях.
Охорона: Має природоохоронний статус: Рідкісний.Охороняється Конвенцією з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (CITES) (Додаток ІІ), Боннською (Додаток ІІ) та Бернською (Додаток ІІ) конвенціями, Угодою про збереження афро-європейських мігруючих водно-болотних птахів (AEWA) (Додаток II).
Лелеку чорного занесено до Червоної книги України (1994, 2009).
Поширення в Україні та характер перебування на території НПП «Нижньосульський»: В Україні гніздиться на Поліссі, в Карпатському регіоні, подекуди на півночі Лісостепу. На території НПП «Нижньосульський» на гніздуванні не виявлений, нерегулярно зустрічається лише під час сезонних міграцій, частіше восени (серпень-вересень).
Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.03.2019 № 102 «Про затвердження Плану дій щодо збереження чорного лелеки (CiconianigraL.) в Україні» Відповідно до цього наказу на території НПП «Нижньосульський» необхідно організувати моніторинг чорного лелеки на період з 2019 по 2022 роки, здійснювати еколого-просвітницькі заходи та забезпечити охорону виду шляхом створення в місцях регулярного перебування охоронних ділянок. До моніторингу планується залучити всіх бажаючих.
Як упізнати чорного лелеку в природі.Чорний лелека за розмірами дещо менший від білого. Довжина тіла становить 95-100 см, розмах крил – 185-205 см, вага близько 3 кг. Оперення у дорослого птаха переважно чорне з зеленим і пурпуровим металічним полиском. Груди, черево, частина пер споду крил і підхвістя – білого кольору. Дзьоб, ноги, горло, гола шкіра довкола ока і вуздечка – яскраво червоного забарвлення (фото). Молодий птах, на відміну від дорослого, має темно-буре оперення верху тіла без металічного полиску. Гола шкіра довкола ока, вуздечка, дзьоб і ноги – оливково-бурі.
На відміну від білого лелеки, чорний має голос: це неголосні звуки "че-лі" або "чи-лін". У пташенят низький і сильний голос. Іноді чорний лелека клацає дзьобом, хоча значно рідше і тихіше ніж білий.
В яких місцях (біотопах) можна зустріти чорного лелеку:Найчастіше під час сезонних перельотів чорного лелеку можна побачити на зволожених луках поблизу водойм та боліт, або на прольоті.
Куди надавати відомості щодо перебування чорного лелеки на території НПП «Нижньосульський»: відомості про чорного лелеку слід повідомляти у науково-дослідний відділ НПП М.Л. Клестову (067-689-15-00), або О.І. Кропивці (067-800-36-34). Для підтвердження факту реєстрації цього рідкісного птаха бажано мати його оригінальне фото.
Інформацію підготував начальник науково-дослідного відділу М.Л. Клестов
На жаль, погане знання біології цього птаха часто призводитьдо того, що під час рубання, навіть у позагніздовий сезон, у кращому випадку залишають тільки дерево з гніздом, а ліс довкола вирубують. Зрозуміло, що птах таке гніздо полишає. Окрім лісогосподарських робіт, лелеку можуть злякати збирачі грибів, ягід та й просто відпочивальники, які проявляють надмірну цікавість до гнізда. Зменшення кількості чорних лелек може спричинити і нестача їжі. Осушувальні меліоративні роботи призвели до значного зменшення місць, придатних для живлення птахів.Не зважаючи на високий охоронний статус, визнанийміжнародними угодами на національному рівні, практична охорона виду в Україні майже не проводиться. Тож виникла потреба розроблення конкретних заходів із охорони чорного лелеки і втілення їх на практиці. Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11 березня 2019 року № 102 затверджено План дій щодо збереження чорного лелеки (Ciconia nigra L.) в Україні.Заходи, скеровані на охорону чорного лелеки, сприятимуть істотному зменшенню, а можливо й повному усуненню негативних факторів, які існують для цього виду в Україні.
Одним з напрямків роботи ЗУОТ в рамках Проекту„Ciconia Ukraina”, який здійснюється з 2005 р. за фінансової підтримки Фонду „Ciconia” (Ліхтенштейн), є моніторинг і практична охорона чорного лелеки в Україні.Для того, щоб розробити необхідні заходи зізбереження виду необхідні дослідження його поширення та особливостей гніздування. Отже на перших етапах програми основна увага приділяється вивченню саме цих особливостей чорного лелеки.Серед птахів фауни України чорний лелека (Ciconianigra L.) і по сьогодні залишається одним із найменш вивчених і загадкових видів, через потайний спосіб життя. Довгий час і межі поширення, і чисельність цього виду в Україні окреслювалися дуже приблизно. Відомо було лише, що він гніздиться на Поліссі та у Карпатах.Оскільки цей птах мало знаний в нашому суспільстві,значна увага під час реалізації програми зверталася на освітні заходи, особливо серед працівників лісового господарства, які найчастіше стикаються з чорним лелекою і від яких значною мірою залежить його виживання.Програма охорони чорного лелеки в Україні розрахована5 років і розділена на етапи:1-й – пошук гнізд і гніздових територій чорноголелеки в Українських Карпатах (2005 р.);2-й – пошук гнізд і гніздових територій чорноголелеки в Західному Поліссі (2006-2007 р.);3-й – пошук гнізд і гніздових територій чорноголелеки в Східному Поліссі (2008-2009 р.;4-й – створення Програми охорони чорного лелеки вУкраїні і підготовка монографії по чорному лелеці в Україні.
Не зважаючи на високий охоронний статус, визнаний міжнародними угодами на національному рівні, практична охорона виду в Україні майже не проводиться. Саме тому стало необхідним розроблення конкретних заходів з охорони чорного лелеки і втілення їх на практиці.
Це надзвичайно рідкісний птах і зустріч із ним схожий на лотерейний квиток з джекпотом. Адже, чорний лелека живе якомога далі від людських поселень. Але мабуть немає місце куди би не ступала нога людини, тим саме порушуючи спокій (особливо в шлюбний період) цих прекрасних тварин. Їхній ареал, це болота та ліси біля них, але нажаль природні волойми люди нерідко висушують, вирубують старі ліси, заради внасних цілей, і вони навіть не підозрюють, що руйнують дім дуже рідкісних птахів. Тому щоб популяція чорного лелеки збільшилася, потрібна охорона водно-болотних угідь, старих лісів де мешкають ці лелеки.
Цей птах уникає культурного ландшафту, він представник дикої природи. Лелека чорний живиться виключно тваринною їжею. В основному він поїдає земноводних, рибу і комах, у дуже незначній кількості плазунів, мишовидних гризунів іптахів. Свою здобич ловить переважно на мілководних лісових болотах чи озерах, а в Карпатах — у глухих долинах верхів’їв річок. Птахи тримаються поодиноко або невеликими зграями — сім'ями. Під час польоту чорні лелеки шию і ноги витягують, змахи крил повільні. Щоб піднятись у повітря, птахам доводиться робити кілька стрибків, махаючи крильми. По землі чорні лелеки ходять повільно.
Найкраще середовище для чорного лелеки – ліс. Гнізда його можна побачити у старих лісових масивах або на деревах поруч із болотами, річками, озерами чи луками. Найбільше полюбляє листяні ліси, заплави. Хоча чорний лелека – дуже обережний птах, останнім часом цього неймовірного птаха можна побачити навіть неподалік осель людини.Лелека чорний живиться переважно тваринною їжею. Його харчі – риба завдовжки навіть до 25 см, жаби, тритони, різноманітні водяні комахи, рідше –плазуни і раки. Іноді споживає водяні рослини. Аби прогодуватися, птахи літають нерідко на відстань понад 5 км від гнізда. Відомі випадки, коли їм доводилося літати і за 10 км. Але зазвичай птахи намагаються збудувати гніздо якомога ближче до основної кормової території.
Чорний лелека насправді дуже гарний птах. Багато чула про нього, але нагоди побачити в живу не траплялося. Цей вид, на відміну від білого, що живе біля водойм, полюбляє ліси та місця якомога далі від людей. Лелеки дуже дбайливі батьки — яйця висиджують по черзі. Оскільки цей вид лелеки червонокнижний, то деякі заповідники, а часом навіть і зоопарки, займаються розведенням цих птахів. Це ще один приклад чому конче важливо оберігати та захищати природу та навколишнє середовище.
Через деградацію місць гніздування внаслідок вирубування лісів, знищення та спотворення лісів у смузі лісостепу, популяція чорної лелеки опинилась під загрозою. В омолоджених лісах, не знайшовши старого дерева, лелеки будують гнізда на молодих деревах, у яких під вагою гнізда ламаються гілки і гнізда з яйцями або пташенятами падають на землю.Для збереження виду необхідна сувора охорона старих лісів,охорона та відновлення водно-болотних угідь.
Хотілося б трішки додати про те, чому ці птахи є рідкісними. Лелека чорний веде потаємний спосіб життя, уникає шуму. Нерідко є випадки, коли птахи залишають кладки внаслідок проведення поблизу лісогосподарських робіт (у гніздовий період). На жаль, погане знання біології цього птаха часто призводить до того, що під час рубання навіть у позашлюбний сезон, у кращому випадку залишається тільки дерево з гніздом, а ліс довкола вирубують, зрозуміло що птах покине домівку. Також дуже часто під час вирубок гніхдо опиняється на краю вирубки. Окрім цього, лелеку чорну можуть злякати збирачі грибів, ягід та й просто відпочиваючі, які проявляють надмірний інтерес до гнізда. Ще один фактор - це проблема нестачі дерев, на якому лелека може влаштовувати гнізда. Інтенсивні лісогосподарські роботи призводять до значного омолодження лісів, а гніздо лелеки - велика масивна конструкція, яку може витримати тільки потужне старе дерево.
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
Лелека чорний 
