Середа, 17.07.2024, 13:06Головна | Реєстрація | Вхід

Форма входу

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 632

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Пошук

Календар

«  Травень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031

Архів записів

Друзі сайту

Головна » 2019 » Травень » 31 » ЗАПИСКИ НАТУРАЛІСТА
08:22
ЗАПИСКИ НАТУРАЛІСТА

БУДНІ НАУКОВЦЯ

(продовження)

Дослідження на контрольованих площадках включали регулярні візуальні спостереження за індивідуально міченими очеретянками, облік місцевого гніздового населення, пошук гнізд та відлов на них дорослих особин, а також кільцювання пташенят з подальшим контролем після їх вильоту з гнізд.

Крім того, ми контролювали прилягаючі до контрольних території (близько 50 га) площі, на яких постійно проводили маршрутні обліки з метою виявлення індивідуально помічених особин та пошук гнізд. Щорічна повнота контролю очеретянок які гніздились в околицях орнітологічної станції становила від 92 до 98%, що є досить високим результатом для таких наукових досліджень.

Для оцінки числа очеретянок, що гніздувались на КП в якості основного був вибраний метод картографування території, описаний Pinowski та Williamson у 1974 році. Цей метод дав точні (наближені до абсолютних) дані про щільність місцевого гніздового населення очеретянок. Також були застосовані й інші методи, які дозволили отримати точні дані про терміни формування місцевого гніздового населення та деяких особливостях територіальної поведінки (Bell e. a., 1968; Bell e. a., 1973; Berthold, 1976; Oelke, 1980; Tomialojc, 1980; Приедниекс и др., 1986; Dierschke, 1990; Volker, 1990).

Робота на досліджуваній території будувалась таким чином: візирами (тонкими жердинами засохлої сосни) КП №1 розділили на квадрати по 10 м2 , а на 15 га КП №2 (в очереті) були прокошені лінії через кожні 25 м, перпендикулярно берегу Ладозького озера. Додатково квадрати 25х25 м позначались по кутах довгими жердинами, які підіймались над очеретом не менше 1 м. Жердини мали загострені кінці, щоб їх не використовували хижі птахи та ворони сірі в якості присад. В лозняках просіки прорубувались. Така розмітка території значно полегшувала проведення спостережень та відлов очеретянок на їх індивідуальних гніздових територіях, а також дозволила виконати картування територій, гнізд, індивідуальних територій помічених птахів, простежити за переміщенням виводків тощо.

Підготовка контрольних площадок для досліджень була дуже виснажливою і зайняла весь сезон ( чотири місяці )1987 року.

Для реєстрації даних обліків використовували блокноти для діаграм з міліметровою розміткою аркушів, де наносились схеми в масштабі 1:1000 (тобто, в 1 мм – 1 м). Така точна схема дуже облегшила роботу під час визначення відстаней на КП (між гніздами, вокалізуючими самцями, індивідуальними гніздовими територіями пар тощо). Кожен облік заносили на окрему карту відвідувань з легендою (дата, номер площадки, погодні умови, початок та завершення досліджень, маршрути руху та деякі інші дані).

Картування самців, які співали, проводили майже щоденно, починаючи з моменту прильоту передових особин (кінець квітня – початок травня) до завершення формування місцевого гніздового населення (кінець 1-ї декади липня). Зазвичай обліки проводились рано, в перші 2-3 години після сходу сонця. Крім маршрутних обліків використовували стаціонарні пункти спостереження, які розміщувались на будинках, господарських спорудах, стаціонарних та переносних вежах. Зафіксовані під час обліків особливості поведінки очеретянок в подальшому полегшувало пошук гнізд.

Очеретянок, в основному, відловлювали стаціонарними лініями павутинних сіток, які щорічно функціонували з травня по вересень. Приблизно за одну годину до сходу сонця сітки піднімались і опускались після його заходу. Обхід здійснювали не рідше ніж кожні 30 хв., а в період розмноження – через 15-20 хв. Під час міграцій, за умови сприятливих погодних умов, очеретянок ловили цілодобово, оскільки вони нічні мігранти. У дощову та вітряну погоду відлов сітками не здійснювався. Павутинні сітки (застосовуються для відлову горобиних птахів) власноруч виготовляли із фарбованого в чорний колір сіткового капронового полотна з вічком 12х14 мм (зазвичай таке полотно використовується рибалками-промисловиками для виготовлення сіток, якими вони ловлять дуже популярну та смачну рибу – корюшку). Ми виготовляли сітки довжиною до 10 м і висотою до 2 м в розгорнутому вигляді. У різні роки на КП №1 виставляли від 20 до 30 сіток, на КП №2 (в очереті) – до 60. Крім того, з початком цілеспрямованого вивчення очеретянок в очеретяному поясі нами була збудована ловушка «зигзаг», сконструйована Л.Й. Езерскасом у 1983 році в Латвії. Таким чином лінії павутинних сіток та ловушка повністю перекривали смугу очерету шириною 50 м.

Для відлову дорослих очеретянок на гніздах застосовували удосконалені нами звичайні автоматичні клітки-ловушки, які показали чудові результати. Від відлову птахів біля гнізд павутинними сітками відмовились, оскільки цей метод не дає повної впевненості, що піймана особина саме з цього гнізда. Тим паче, що очеретянки, які мешкають поруч і не тільки, на тривожні крики господарів гнізда злітаються і також потрапляють у сітки. Крім того застосування цього способу сильно шкодить рослинному покриву навколо гнізда, в результаті чого ворони сірі дуже легко знаходять декамуфльовані гнізда. Таким чином, застосування клітки-ловушки не лише мінімізувало розорення гнізд потенційними ворогами, але й дозволило виявити факт «помічництва» під час вигодовування пташенят у очеретянки садової, чого раніше ніхто не відмічав.

На установку клітки-ловушки витрачали не більше 1 хвилини. Принцип її дії дуже простий. Біля самого гнізда закріплялась ловушка, виготовлена з дроту, передня стінка якої відкидалась і через спеціальний простий механізм фіксувалась. Гніздо, з іншого боку від клітки, повністю закривалось брезентиною таким способом, щоб доступ до пташенят був лише через клітку. Знаходячись під впливом інстинкту годування, птах сідав на спеціальну жердинку, яка під її вагою провалювалась вниз, а в цей час спеціальна пружина закривала вхідну передню стінку, і птах опинявся у пастці. Момент відлову визначали за характерним звуком, яка створювала передня стінка під час захлопування. Зазвичай на відлов пари очеретянок витрачали 10-15 хвилин.

Щоб не спровокувати передчасний виліт пташенят з гнізда, відлов дорослих проводили в період досягнення ними 6-7 денного віку. В цьому віці їх і кільцювали. (Продовження буде)

Автор: Віктор Попельнюх

Переглядів: 401 | Додав: ksysha | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 2
2 dianastr2014  
Правильна підготовка до дослідження, майстерно встановлені ловушки - вагома частина наукової роботи. Від неї може залежати майбутній результат. Як було зазначено в статті головне не спровокувати пташенят до передчасного вильоту з гнізда, адже це може сильно нашкодити чисельності молодого покоління. Крім того справвжні професіонали розуміють, що це вплине й а подальшу статистику досліджень з цієї теми.

1 uriypyschyta  
Як завжди, дізнаєшся дуже багато нового, реально цікаво читати про те як можна ловити очеретянок, можливо ці знання колись знадобляться у інших цілях, думаю хороших.

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2024 | Конструктор сайтів - uCoz