Орлан-білохвіст - великий птах, найбільший із хижих птахів, що мешкають на материковій Україні. Довжина тіла орлана-білохвіста становить від 70 до 90 сантиметрів, розмах крил - від 200 до 230 сантиметрів, маса тіла - від 4 до 7 кілограмів. Загальне забарвлення темно-буре, махові чорно-бурі (однотонні) в польоті розставлені пальцеподібно. Крила широкі і довгі, хвіст короткий і клиноподібний, у дорослих птахів білий. Дзьоб потужний, непропорційно великий, відносно голови, у дорослих жовтуватого забарвлення. У дуже старих орланів голова і шия світлі, однак темніші, ніж яскраво-білий хвіст. Очі жовтувато-охристі.
Самки за розміром більші, однак за забарвленням не відрізняються від самців.
Молоді орлани чорно-бурі з чорнуватою головою, хвіст різко урізаний, бурий, короткий, дзьоб з чорнуватим кінцем. Очі бурі або сіро-бурі.
Політ важкий, с глибокими помахами крил. При плануванні крила тримає прямо, на одній лінії, іноді трішки спускаючи кінці вниз. Голос - голосний клекіт, або серія коротких скрипучих криків. Живиться у зимовий період водоплавними птахами, рибою і падлом.
Природоохоронний статус – рідкісний вид. Внесено до Червоної книги України, Червоного переліку МСОП, Європейського червоного переліку, конвенції СІТЕS (Додаток 1), Бернської (Додаток ІІ), Боннської (Додатки І і ІІ). В Україні охороняється в межах природно-заповідного фонду, в тому числі на територіях Сулинського ландшафтного заказника загальнодержавного значення и Національного природного парку «Нижньосульський».
Орлан-білохвіст є візитною карткою і гордістю НПП «Нижньосульський» та всього Нижнього Посулля, де цей птах мешкає на протязі всього року.
Планом заходів щодо збереження популяції орлана-білохвіста на території НПП «Нижньосульський» передбачено, в числі пріоритетних - зимова підгодівля у найбільш суворі періоди зимівлі.
В зимовий період, в залежності від погодних умов року, на території НПП «Нижньосульський» зимує від 10 до 20 орланів різного віку, переважно молодих особин.
При повному замерзанні водойм добувати їжу орланам стає дуже важко і вони переміщуються до ділянок із незамерзаючою водою поблизу Кременчуцької та Канівської ГЕС, або вимушені пристосовуватись до місцевих умов, харчуючись падлом і відходами на сільських звалищах. У затяжні морозні зими з глибоким сніговим покривом окремі орлани можуть загинути. Тому саме в такі періоди передбачається підгодівля орланів відходами від забою свиней та крупного рогатого скота. Планується організувати стаціонарні підгодівельні площадки в районах сіл Лящівка (Чорнобаївський район Черкаської області) та Погребняки (Семенівського району Полтавської області). Поблизу цих майданчиків будуть встановлені пересувні вагончики для спостережень та фотографування.
Автор: начальник відділу Наука М. Л. Клестов
|