БУДНІ НАУКОВЦЯ

(продовження)

Видову приналежність пійманих очеретянок визначали за загальноприйнятими критеріями, а для чагарникової та садової, яких дуже важко візуально розпізнати, застосовували методику Г.Валіндера, детально описану Л.Свенсоном (Svensson, 1992). Як додаткові використовували методи, що дозволяли розпізнавати молодих і дорослих особин за морфометричними показниками (Leisler, Winkler, 1978, 1979; Dorsch, 1979, 1981; Stein, 1984).

Для мічення, крім стандартних алюмінієвих кілець з метою індивідуального маркування місцевих очеретянок, застосовували кольорові пластикові кільця або барвники. Пластикові кільця виготовляли з коктельних трубочок, колір яких дуже стійкий до сонячних променів. Застосування кольорових кілець у різних комбінаціях давало можливість постійн ... Читати Далі »