На території Національного природного парку «Нижньосульський», поблизу села Худоліївки, закладено екологічну стежку «Подорож до озера Судевське». Довжина стежини 3 км. На маршруті стежки передбачено 9 зупинок (повний маршрут), хоча він може використовуватися і в скороченому варіанті від теми, призначення, тривалості екскурсії, віку екскурсантів тощо. Маршрут репрезентує природний заплавний комплекс на лівому березі річки Сула в її пониззі, у складі якого заплавні луки (псамофіти, справжні, заболочені, засолені), ліси (вільшаники, вербняки, соснові), водойми (озеро старичного типу, болото) та псамофітний боровий комплекс.
Метою створення стежини є вивчення рослинного та тваринного світу рідного краю, що має естетичне, природоохоронне, екологічне і освітнє значення та виховання в учнів свідомого ставлення до охорони і збагачення природи.
Початок стежина бере на гідрологічному заказнику "Рогозів куток", де відвідувачі мають змогу ознайомитися з прибережно-водним, болотним та лучним різнотрав'ям.
Слідуючи екологічною стежиною можна побачити місця перших поселень. Відомо, що історія села за деякими переказами розпочинається у 16 столітті, коли внаслідок повстання під проводом Северина Наливайка сюди переселилися чи то брати, чи то троє козаків - Худолій, Матвій та Мусій. На їхню честь і було названо троє розташованих одне біля одного сіл: Худоліївка, Матвіївка та Мусіївка. Найбільшим довгий час залишалося село козака Карпа Худолія. Існує також інша версія про те, що людям жилося дуже погано, тобто «худо», що і послугувало подальшою назвою для села.
Далі прямуємо до Худоліївського лісу, гордістю якого є вікові дуби (200-300 років). Існує легенда, що ці дуби були посаджені нащадками першого поселенця Карпа Худолія.
Мандруючи лісом знайомимось з флорою та фауною, визначаємо рідкісні види.
Потім прямуємо до верби, яка посаджена першим священнослужителем вздовж побережжя озера Судебське, якій близько 405 років. .
Кінцева зупинка екологічної стежки – будиночок лісника, де відвідувачі мають змогу почути легенди виникнення Класу шкільного лісництва та назви оз. Судебське, яка бере свій початок у 18 століття. Коли Леонтій Свічка помер, гетьман Іван Мазепа призначив полковником Лубенського полку Дмитра Зеленського. Новий лубенський полковник забажав мати ще й у Посуллі кілька своїх сіл, в т. ч.Худоліївку. Худоліївці зрозуміли, що відтепер лубенський полковник буде намагатися різними шляхами довести, що ці землі і село є його власністю. Потому вирішили відіслати свою делегацію до Глухова і відстоювати свої права на землі та село. Справу худоліївців розглядали цілий день і врешті довелось вирішити її на користь громади Худоліївки.
Писар Лубенського полку був дуже засмучений і навіть не хотів повертатись до Лубен. та йому досвідчені казуїсти порадили переглянути перелік всіх маєтностей, що зазначені у виданому папері, знайти там вагому зачіпку і затіяти суд, який буде на боці полковника.
Даний худоліївцям документ переглядали різні фахівці і знавці Посулля. Нарешті вони знайшли, що одне озеро не було вписане до переліку володінь Худоліївської громади. Вирішили також переміряти весь ліс, щоб виявити лишки.
Судова тяганина з приводу зазіхань Зеленського на худоліївські землі і село тривала роки. Отже злощасне озеро, за яке йшла судова тяганина, отримала назву Судебське
.
Також, кінцева зупинка облаштована з метою естетичного виховання відвідувачів стежки. Тут можна проводити поетичні конкурси юних поетів-природолюбів, уроки запитань та відповідей на природі. Це дозволене та облаштоване місце для розведення вогнища.
За бажанням можна відвідати Свято-Михайлівську церкву побудовану в козацькому стилі в 1888 році , за проектом відомого в ті часи архітектора Городецького.
