|
Зменшення
різноманітності живої природи –
найзагрозливіша серед змін довкілля, що
відбуваються нині.
Е.Уілсон
(експерт-еколог)
Вперше
«День заповідників і національних парків» почав відзначатися в 1997 році за
ініціативою Центру охорони дикої природи і Всесвітнього фонду дикої природи.
Чому саме 11 січня? Ця дата вибрана не випадково,
приурочили її до дня створення першого в Росії Баргузінського державного
заповідника. У 1986 році рішенням ЮНЕСКО йому було надано статус біосферного заповідника з включенням до міжнародної мережі біосферних резерватів.
Нині на нашій планеті понад 20 тисяч заповідних
територіальних комплексів, у тому числі 1200 заповідників і національних
парків. Серед цієї кількості охоронюваних територій, Україна представлена 19
природними заповідниками, 4 біосферними заповідниками та 47 національними
природними парками. Із цих категорій природно-заповідного фонду (ПЗФ) на
Полтавщині створено лише 2 національні природні парки (Пирятинський та
Нижньосульський).
Станом на
01.04.2013 ПЗФ Полтавської області налічує 387 територій та об'єктів загальною
площею 142404,2215 га, що складає 4,9%
від загальної площі області (приблизно таки й же показник заповідності в Україні). З них 29 мають статус загальнодержавного значення: 2
національні природні парки, 20 заказників, 1 ботанічна пам’ятка природи, 1 ботанічний сад, 1 дендрологічний парк, 4 парки-пам’ятки
садово-паркового мистецтва. Кількість територій та об’єктів ПЗФ місцевого значення
становить 358, з яких: 5 – регіональні ландшафтні парки, 156 – заказники (50
ландшафтних, 3 лісових, 38 ботанічних, 7 загальнозоологічних, 2 орнітологічних,
4 ентомологічних та 52 гідрологічних), 134 – пам’ятки природи (12 комплексних,
108 ботанічних, 2 зоологічні, 3 гідрологічних, 9 геологічних), 48 заповідних
урочищ, 1 дендрологічний парк та 14 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва.
Але, як свідчать наукові дослідження провідних
учених багатьох країн, забезпечення нормального функціонування біосфери Землі
та її самовідновлення можливі лише за умови
наявності не менш як 10-15% площ, зайнятих
заповідними територіями рангу природного заповідника
чи заказника, на яких не передбачається господарювання (взагалі, чи сильно
обмежене). Проте, нажаль, нині цей показник на Землі знаходиться в межах 1%.
Тому, надзвичайно важливо прагнути розбудовувати
природно-заповідну мережу за рахунок тих категорій, які б забезпечували не
формальне, а реальне збереження біорізноманіття та підтримували природний
баланс на нашій Планеті.
Довідково: Згідно Закону України
«Про природно-заповідний фонд України»:
Природні заповідники – природоохоронні,
науково-дослідні установи загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження
в природному стані типових або унікальних для даної ландшафтної зони природних комплексів
з усією сукупністю їх компонентів, вивчення природних процесів і явищ, що відбуваються в них, розробки
наукових засад охорони
навколишнього природного середовища, ефективного використання природних ресурсів та екологічної безпеки.
Біосферні заповідники є природоохоронними,
науково-дослідними установами
міжнародного значення, що створюються з метою збереження в
природному стані найбільш типових природних комплексів біосфери, здійснення
фонового екологічного
моніторингу, вивчення навколишнього
природного середовища, його змін під дією антропогенних факторів.
Національні
природні парки є природоохоронними, рекреаційними рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою
збереження, відтворення і
ефективного використання
природних комплексів та об'єктів,
які мають особливу
природоохоронну, оздоровчу,
історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність.
Підготував: фахівець відділу
екологічної освіти Віктор Попельнюх.
|
