Якщо вірити першоджерелам, то за останні 50 років площа пустелі Сахара збільшилася на 650 тис км², а щохвилини у світі на пустелю перетворюється 44 га поверхні суші. Навіть, якщо темпи опустелювання дещо менші, безсумніву вони вражаючі.

   Тому, недаремно 17 червня в світі відзначається Всесвітній день боротьби з опустелюванням і посухою. Для України ця проблема є дуже актуальною і проявляється переважно у областях степової зони. Причинами опустелювання «по-українськи» є надзвичайно високий рівень розораності та деградація полезахисних лісосмуг. Попередженням для нас є Олешківські піски на Херсонщині, які давно мають славу найбільшої пустелі Європи.

    Понад 80% території багатьох районів у степових областях розорані, але за роки незалежності в Україні так і не створили службу, яка б опікувалась лісосмугами навколо полів. Через підпали стерні та умисне вирубування на дрова, лісосмуги багато де знищені, а відновлювати їх нікому.

    По всій степовій зоні процвітає вітрова ерозія: вітри зносять висохлий родючий шар грунту, спричиняючи пилові бурі, а на місці вивітреного чорнозему лишається гола порода. Опустелювання – це не значить, що з пустелі Сахара до нас прийдуть бархани і засиплять наші села. Опустелювання «по-українськи» – це недбале ставлення до нашого чорнозему, на місці якого незабаром лишиться голий пісок.

    Степова зона є винятково кліматичним явищем, і така посушлива зона із спекотним літом і тривалими посухами є на кожному з материків. Саме завдяки степовому клімату протягом останніх 9 000 років утворились родючі чорноземи, на місці яких нині розкинулись обширні орні угіддя. Проте, без специфічної спепової рослинності чорнозем встрачає струкутуру і починає стрімко деградувати. Таким чином, причинами опустелювання в Україні є високий рівень розораності і деградація лісосмуг.

    Для того, щоб південь України став пустелею достатньо нічого не змінювати ще певний період. Однак невідомо, скільки часу та кропітких зусиль треба буде витратити, щоб відновити землю у майбутньому.

    Слід нагадати, що Генеральна Асамблея проголосила 17 червня «Всесвітнім днем боротьби з опустелюванням і посухою» в 1995 році у зв’язку з річницею з дня прийняття Конвенції ООН по боротьбі з опустелюванням 17 червня 1994. Державам пропонувалося присвячувати Всесвітній день підвищенню інформованості про необхідність міжнародної співпраці в боротьбі з опустелюванням і наслідками посухи та про хід здійснення Конвенції по боротьбі з опустелюванням. Опустелювання – це один з найбільш тривожних світових процесів деградації навколишнього середовища. Воно загрожує здоров’ю та джерелам засобів для співіснування більше 1 млрд. людей. Щороку опустелювання і посуха призводять до втрат сільськогосподарської продукції орієнтовно на суму в 42 млрд. дол США. 75% причин опустелювання в світі складає людська діяльність.

   Підраховано, що порівняно з 1,5 млрд га земель, які використовуються тепер для вирощування с/г культур, майже 2 млрд га за історичний період було втрачено, виведено з сівозмін, опустелено.

  Підготував з використанням інтернет-джерел

  фахівець відділу екологічної освіти                                                             Віктор Попельнюх.