День охорони місць існування було затверджене в 1979 році в рамках Конвенції про охорону дикої флори і фауни, і природних місць існування в Європі.

       Відомо, що існування живих організмів напряму залежить від умов навколишнього середовища, які складаються в межах їх біотопів (місць проживання) в певний час. До основних екологічних факторів, що впливають на живі організми відносять: абіотичні (сонячне випромінювання, температура, вологість, освітленість та ін.), біотичні (сукупність живих організмів, які своєю життєдіяльністю впливають на інші організми) та  антропогенні (зміни, спровоковані людською діяльністю).

     У зв’язку з цим, організми, за ставленням до характеру впливу екологічних факторів, поділяють на стенобіонтів і еврибіонтів. Перші – можуть жити лише в певних умовах середовища при дуже незначному коливанні його факторів (наприклад для НПП «Нижньосульський» – всі види орхідей). Другі –  пристосувалися жити в досить різноманітних умовах навколишнього середовища або при значних їх змінах (найбільш типові, широко поширені види). Відповідно, стенобіонтні організми є більш чутливими, особливо до антропогенного тиску на навколишнє середовище.

      Нині на Землі під загрозою зникнення знаходяться понад 7 тисяч видів тварин і май­же 60 тисяч видів рослин. Щорічно тенденція загрози зникнення зростає для багатьох видів. Зокрема для України показовим є збільшення числа видів, які потрапляють до Червоної книги України. Наприклад, у 1980 році до неї  було зане­сено 85 видів тварин і 151 вид рослин, через 16 років ця кількість збільшилась май­же вчетверо, а вже у 2009 році (в останнє видання книги) включено 542 види тва­рин та 826 видів рослин.

     Територія НПП «Нижньосульський» вирізняється різноманітністю ландшафтів та біотопів. Безумовно, домінують акваландшафти зі специфічним видовим складом флори та фауни.  Широко також представлені лучні, лісові та степові біогеоценози.

     За попередніми даними територія парку надає прихисток понад 700 видам судинних рослин, 189 видам хребетних тварин, із них: ссавцям – 24, птахам – 121, плазунам – 3, земноводним – 7 та рибам 35 видам.

       Створення НПП «Нижньосульський» та дотримання режиму охорони парку повинно позитивно вплинути на збереження біорізноманіття, особливо рідкісних видів.  Так наприклад, в останні 30 років відбулися суттєві зміни у видовому складі птахів у Сульській затоці, які охороняються на міжнародному, національному та місцевому рівнях. Із 16 видів рідкісних птахів, що регулярно траплялись під час сезонних міграцій, гніздились і зимували в 80-90-ті роки минулого століття, нині виявлено лише 8 видів (орлан-білохвіст, шуліка чорний, скопа, журавель сірий, гоголь, мартин каспійський, баранець великий, деркач). Перестали гніздитись в останні роки в межах затоки чапля жовта, чапля мала біла, крячок малий, лежень, ходуличник, шилодзьобка, кулик-сорока та дерихвіст степовий (за даними Клєстова М.Л.).

      Рослинний покрив парку також  зазнав значного антропогенного тиску, що в значній мірі вплинуло на сучасний стан природних екосистем. Перш за все однією із основних причин, що змінили природні екосистеми в пониззі Сули є створення Кременчуцького водосховища, яке перетворило Сульську затоку, де розміщується основна частина парку, у своєрідний «плавневий комплекс», який щорічно потерпає від надмірного скиду води з водосховища.

      Нині метою науковців парку є пошук шляхів мінімізації негативного впливу на біорізноманіття та створення умов для більш сприятливих умов існування живих організмів, особливо рідкісних представників флори та фауни.

Підготував: фахівець відділу екологічної освіти Віктор Попельнюх.