Субота, 20.04.2024, 07:06Головна | Реєстрація | Вхід

Форма входу

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 631

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Пошук

Календар

«  Лютий 2021  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728

Архів записів

Друзі сайту

Головна » 2021 » Лютий » 4 » Амфори та глечики
14:48
Амфори та глечики

  На луках, степових ділянках, у лісі, в будівлях можна натрапити на дивні маленькі глечики та амфори. Хто їх зробив? Невже маленькі казкові чоловічки? Виявляється, зробили їх оси, але не звичні для нас, які роблять паперові стільники та боляче кусаються. Зліпили будиночки для нащадків оси-глиномази та пілюльні оси, а інструментом їм слугували власні щелепи та ніжки.

           Оси-глиномази, що будують амфорки, відносяться до сфекоїдних ос (Sphecidae). Живуть вони здебільшого в тропіках, а на території України мешкає лише сцеліфрон звичайний Sceliphron descillatorium Illig. та проникає інвазійний вид S. curvatum (Smith), який раніше був розповсюджений тільки в Азії. Дорослі оси-сцеліфрони доволі сумирні, хоча й вирізняються крупним чорним тілом, жовтими з чорними плямами ніжками та міцними щелепами. Задовольняються вони нектаром, причому здебільшого відвідують складноцвіті. На противагу дорослим личинки м’ясоїдні, живляться павуками, яких заготовляють для них батьки у зроблених “власноруч” амфорах.

          Зустрічається S. descillatorium досить рідко, проте майже на всій території України. Побачити якщо не його, то виліплені ним гнізда, можна й у НПП “Нижньосульський”, варто лише помандрувати на... горище будинку. Там де піднімається комин, що проходить через стріху чи дах, а на його поверхні є освітлені місця, можна розраховувати знайти зліплений із окремих камер-амфор цілий блок, який із першого погляду нагадує кимось недбало кинуту грудку глини. На грудці добре видно округлі отвори — це вийшли зі своїх колисок-схованок, дорослі сцеліфрони (фото 1).

          Будує гніздо глиномаз S. descillatorium із грудочок глини чи мулу, скочує їх за допомогою жвал та передніх ніг. Камери в блоках частіше робить він із глини одного сорту, але нерідко біля камери з жовтої глини, яку місцеві мешканці використовують для будівництва, видно темнішу камеру з мулу. В блоках буває від трьох до кількох десятків камер. Гніздо виходить настільки міцним, що розбити його важко, немов зроблено воно з бетону. Проте, відродившись із лялечки, глиномаз, бажаючи вирватись на свободу, прогризає цей надміцний матеріал своїми щелепами. Всередині грудки знаходяться комірки, які оса заповнює паралізованими павуками.

          Побудова амфори сцеліфроном починається із пошуку місця, що відповідає вимогам крилатого будівельника. Коли ж місце знайдено, оса викладає на поверхню субстрату шар глини, змоченої слиною. Потім вона починає приносити у щелепах кульки глини та зі специфічним дзижчанням, рухаючись задом за годинниковою стрілкою, наносить глину кругами, пошарово. Коли роботу закінчено, оса набиває камеру паралізованими павуками, що слугуватимуть їжею її личинкам, і відкладає яйце.      

          Поодинокі камери-амфори, зроблені Sceliphron curvatum, можна знайти іноді в зовсім неочікуваних місцях, наприклад, на вивішених на дворі рушниках, обкладинках книг тощо. Останнім часом цей сцеліфрон активно завойовує простір, тож не дивуйтесь, якщо побачите характерні витягнуті амфорки у себе вдома.

            Серед трави, на землі, на різних поверхнях, навіть на підвіконні можна побачити невеличкі глечики, такі маленькі, ніби їх зробили для себе казкові маленькі ельфи. Ще більший подив викликають вони, коли з’ясовується, що то  оса-гончар — евмена (Eumenеs) зліпила їх для своїх личинок. Щоб виліпити такий будиночок, оса із м’якої глини, яку бере зазвичай біля краю калюжі, робить маленький коржик. Тримаючи у роті й притримуючи передніми лапками несе його на місце де збирається зробити глечик. Накладаючи один шматочок глини на другий, евмен ліпить стінки, при цьому постійно змочує будівельний матеріал слиною, тому глечик виходить достатньо міцним і не руйнується навіть від дощу. Кожен витвір оси є бездоганною невеликою кулькою порожнистою всередині, з короткою шийкою та відгином навколо отвору (фото 2).

          У подальшому оса-гончар набиває глечик їжею для своїх нащадків — заносить у гніздо паралізованих личинок пильщиків та жуків, гусениць метеликів тощо. Після цього самичка підвішує у верхній частині гнізда на тонкій нитці яйце, а вхід акуратно замазує. Заготовлену самичкою їжу личинка, що виходить із яйця, споживає протягом усього періоду розвитку.

 

З.Л. Берест, к. б. н., ентомолог

Фото автора.
           



 

 

 

 

 

 

 

 

 

Переглядів: 444 | Додав: ksysha | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 141 2 »
14 vikachernetska16  
Гончарна оса - це найбільш симпатичний вид оси, більш ніж один. Вони здатні жалити, але рідко, і на відміну від інших більш грізних осів, вони зазвичай відходять від людей, якщо їх не турбують. Неагресивні гончарі роблять своє гніздо грязюкою, що зачаровує багатьох молодих любителів комах. Хоча гончарні оси та грязьові гнізда здебільшого нешкідливі, як відомо, вони створюють проблеми. Вони, ймовірно, несуть безпосередню відповідальність за більш ніж одну авіакатастрофу. Експерти вважають, що глиняні гнізда гончарної оси перекрили трубки Пито в Boeing 757, який вилетів з Коста-Ріки в 1996 році. У аварії загинуло 13 членів екіпажу та 176 мандрівників, повідомляє "Computer Weekly". Університет штату Оклахома також любить гніздитися на горищах, підрізах для транспортних засобів та на відкритих порожнинах обладнання, викликаючи несправності. Однак загалом керамічні оси приносять більше користі, ніж шкоди, оскільки вони харчуються в основному небажаними комахами, а проблемні гнізда легко знімати.

13 julia1308december  
У даній статті вдало поєднана кропітка праця досвідченого ентомолога та вміння цікаво  викласти матеріал, додатково, певні уявленням про ос формують зображення того, що вони виробляють з бруду. Подібний кваліфікований матеріал про видиSceliphron descillatorium та Sceliphron curvatum необхідний для української вікіпедії.

12 olegauser  
Справжні гончарі. Так цікаво спостерігати за осами.Такі вмілі майстри. Якщо поглянути на фото, не читаючи статті, можна подумати,
що це справжній глечик, який виготовила людина. Дуже цікаво і пізнавально

11 bojkooleg80  
Взагалі щось неймовірне, ніки б не повірив що той виріб(на першому фото) могли зробить дрібні комахи а не люди.

10 vpylypchuk2001  
Часто зустрічав такі подібні споруди,думав це все залишки предків,поки не побачив подібне у себе під дахом сараю,але не бачив,хто там проживав,часто помічаю таке і в сінники та на горищі,там вони в рази більші,ніж на вулиці,але комах не спостерігав

9 trofimenkoyana41  
Неймовірно! На що здатні такі маленькі створіння! Не кожна людина змогла б з ними позмагатись. Стільки потраченого часу, сил, а скільки любові до свого потомства!! Оси-глиномази дещо нагадують мені очеретянку)

8 gbihas01  
Невже це зробили ці маленькі, порявняно з людьми, комахи! В це складно повірити! Та і чесно кажучи, якби не ця стаття я б напевно так  і все життя не знала б про творіння цих комашок та думала, що ці глечики справа рук людини! Які трудівники! Як важко і важливо для них побудувати цей будинок, така клопітка праця, повірити не можу...

7 vitalinasagajdak  
Очевидно, що оси-глиномази ретельно піклуються про своє потомство, адже надають перевагу теплішим місцям, залишають малечі їжу у вигляді паралізованих павучків, личинок та жучків. Окрім цього у блоках глечика знаходяться камери не лише одного року, у них спостерігаються і камери попередніх років, а це свідчить, що дані залишки викликають у ос відчуття безпеки. 
Взагалі як тільки я побачила витвір мистецтва - глечик оси-глиномаза, мені чомусь відразу згадались міські ластівки, адже вони також полюбляють будувати собі домівку з глини та землі, обирають теплі місця та обов'язково піклуються про потомство. Ось така невеличка схожіть між птахом та комахою.
Дякую автору за цікаву та корисну інформацію, сподівають мені пощастить побачити такий глечик в найкоротший час.

6 uawei1024  
Цікавим фактом ще є те, що будова цього глечики здебільшого іде за годинниковою стрілкою ,а рухи проти спостерігалися коли оса закріплювала, робила міцніші "шви" глечика і намагалася краще прикріпили її до основи на якій він знаходиться.

5 tsibezovaselena567  
Доброго дня. Стаття мене дуже вразила. Особливо, вразило, те що оси-глиномази виявилися трудівниками та змогли побудувати такий гарний глечик. Прочитавши статтю я в майбутньому сподіваюся, що побачу таку красу.

1-10 11-14
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2024 | Конструктор сайтів - uCoz