Одними з найбільш примітних мешканців водойм та прилеглих до них територій Парку є бабки. Завдяки своїм досить великим розмірам, яскравому забарвленню, стрімкому польоту вони дуже примітні й добре усім знайомі. Проте деякі аспекти їхнього життя все ж  лишаються невідомими широкому загалу. 

          На території НПП “Нижньосульський” зареєстровано 30 видів бабок. Серед них 4 види внесені у природоохронні списки, з яких 2 (красуня-діва Calopteryx virgo (L.) та дозорець імператор Anax imperator Leach) — у Червону книгу України.

          Які ж серед бабок, зареєстрованих у Парку, є найбільші, найкрасивіші та найцікавіші?

          Найбільшою бабкою, без сумніву, є коромисло велике Aeshna grandis (L.), довжина тіла якого сягає 73 мм, а розмах крил до 50 мм. Пізнати цю бабку легко по коричневому забарвленню тіла (таке забарвлення має тільки коромисло руде, проте воно значно менше) та бронзового кольору крилам. Оселяється коромисло велике на зарослих озерах, ставках, каналах, у Парку відмічено в Сульській затоці Кременчуцького водосховища.  

          Найкрасивішою бабкою є, безперечно, красуня-діва Calopteryx virgo (L.), самці якої мають сині неперевершеної краси крила, самички ж забарвлені набагато скромніше. Побачити красуню можна на прибережній рослинності чи в польоті над водою або ж уздовж берега р. Сули. Незабутнє враження лишається від спостереження польоту зграйки самців над водою річки в сонячний день літа!

          Найбільше стурбовані вчені охороною невеликої  непримітної сіролютки кільчастої (симпекма Брауера) Sympycma paedisca (Brauer) — вона внесена у Європейський та Міжнародний червоні списки, охороняється Бернською конвенцією. В Парку цей вид досить звичайний, спостерігається поряд із сіролюткою рудою Sympycma fusca (Vander Linden) у багатьох біотопах, зокрема біля заболочених ділянок. Літ дорослих бабок обмежений у часі, а найбільше їх зустрічається восени.

          Найбільші скупчення після виходу імаго відмічені в Парку в бабки коромисла малого Aeshna mixta (Lat.) у другій половині літа, коли в повітрі одразу можна спостерігати кілька десятків особин. При цьому шум від їхніх крил вражає, його навіть можна порівняти з гулом якогось механізму.

          Найбільш неочікуваною була знахідка рідкісного тонкочеревця сплощеного Sympetrum depressiusculum (Selys), якого ледь вдалось сфотографувати на луках біля с. В. Бурімка. Найбільш очікуваною — знахідка шафранки червоної Crocothemis erythraea Brullé, яка у зв’язку з потеплінням клімату все далі просувається на північ, її довго не вдавалось зафіксувати на території Парку. Найбільш бажаною — дідка звичайного Gomphus vulgatissimus L. , оскільки він є індикатором чистої води.

          Найбільш цікавою виявилась інформація в одонатологічній літературі, що перед перетворенням на дорослу особину личинки вже починають дихати атмосферним повітрям, виставляючи над водою передню частину тіла! Аматорам-природолюбам можна порадити спостереження процесу переходу бабок  із водного середовища на суходіл, адже так відбувався вихід комах на сушу в далекому-далекому минулому.

          Вивчення видового складу бабок Парку та спостереження за ними  продовжуються, отже ще не раз порадують ці древні, але такі сучасні комахи цікавими знахідками.

З. Л. Берест, к. б. н., ентомолог