Білка звичайна - дуже гарний лісовий гризун, добре знайомий всім нам з дитинства як персонаж казок та мультфільмів. А от зустріти білку у природних умовах в нашому регіоні, ще в недавньому минулому вважалось великою вдачею із-за її рідкісності. Справа в тому, що територія нашого національного парку знаходиться в межах південної частини розповсюдження цього виду, де умови життя для білок не самі сприятливі, внаслідок обмеженої кількості кормових ресурсів – насіння хвойних дерев, якими переважно живляться білки. На більшій частині ареалу білка віддає перевагу хвойним лісам, де її чисельність стабільно висока. В той же час в Посуллі, де хвойних лісів небагато, білка відносно не численний, а в окремі періоди і на більшості території навіть рідкісний вид. В останні роки білки стали з’являтись в наших лісах та населених пунктах все частіше. Кормові вподавання наших білок мають свою специфіку. Вони живляться переважно бруньками дерев та кущів, горіхами, жолудями, насінням деяких рослин, в тому числі і хвойних, ягодами, грибами, а в літку – комахами, яйцями дрібних птахів та їхніми пташенятами.

В наших умовах білки живуть у гніздах на деревах або дуплах. Виводять по 5-7 малят 2-3 за літо. Взимку в сплячку не впадають, але в завірюху та сильні морози не покидають гнізда і дупла.

У сувору цьогорічну зиму я практично щоденно спостерігаю білку в своєму саду в Лящівці, яка зранку навідується до старого гріцкого горіху, під яким у глибокому снігу добуває горіхи. Цей гарний звірок дарує мені гарних настрій на весь день.

Начальник науково-дослідного відділу,

М.Л.  Клєстов