Головна » 2019»Листопад»18 » ДОСЛІДЖЕННЯ ЗИМІВЛІ ПТАХІВ НА ТЕРИТОРІЇ НПП «НИЖНЬОСУЛСЬКИЙ»
12:50
ДОСЛІДЖЕННЯ ЗИМІВЛІ ПТАХІВ НА ТЕРИТОРІЇ НПП «НИЖНЬОСУЛСЬКИЙ»
У листопаді в нашій місцевості починають формуватися зимова орнітофауна. На заміну відлітівшим видам з,являються птахи із північних регіонів, які залишаются у нас на зимівлю. Це такі добре відомі нам птахи, як снігур, дрізд-чикотень, зимняк, а із рідкісних видів – луні польовий та лучний, дербнік, сорокопуд сірий.
Слід відзначити особливу ситуацію із зимуючими водоплавними та біля водними птахами, частина яких регулярно залишається зимувати в межах парку на ділянках водойм, що не замерзають. Найчастіше у нас зимують крижні, крохалі великі і малі, гоголі, мартини звичайні та жовтоногі, значно рідше – баклани великі, лебеді-шипуни, гуси сірі, лиски.
Взимку вивчаються також і осілі види птахів, які постійно мешкають в нашій місцевості.
Спеціально для спостережень за зимуючими птахами на території нашого парку існують особливі наукові полігони, так звані зимові облікові маршрути:
Маршрут № 3. Зимовий обліковий маршрут «Острів Хатнища» (ділянка, на якій до створення Кременчуцького водосховища знаходилась основна частина села Лящівка) проходить по випасу серед понижень, зарослихочеретом, по ділянках з окремими деревами та чагарниками. берегу острова). Протяжність маршруту близько 1,5км.
Маршрут № 4. Лящівське звалище побутових відходів. Взимку приваблює представників родини Воронових (крук, грак, ворона сіра, галка, сорока), горобців (хатній, польовий) і, що найбільш важливо, хижих птахів (орлан-білохвіст, канюк). Обліки на звалищі дозволяють відслідковувати динаміку видового складу та чисельності зимуючих птахів у різні періоди зимівлі.
Маршрут № 5. Місце концентрації на незамерзаючих ділянках зимуючих водоплавних та біля водних птахів поблизу мосту через Сулу (околиці села Липове, функціонує з 2013 р.). Саме на цьому маршруті проводяться регулярні спостереження за формуванням зимовочних скупчень та зимівлею водоплавних та біля водних птахів, а також обліки мігруючих птахів у рано весняний та піздньо осінній періоди.
Проводити такі маршрути дуже важливі для того щоб зручно було проводити спостереження за птахами. Завдяки таким маршрутам будь який науковиць може провести свої дослідження.
Як вже багато хто говорив, потрібно допомагати птахам переживати найтяжчу для них пору, тим самим, ми допоможемо утримати природну рівновагу, наприклад, синиці і горобці, які є постійнмими мешканцями нашої місцевості, в теплий період з'їдають незліченну кількість різноманітних шкідників хвойних і листяних лісів. Тому, як бачимо, зробивши добро, воно обов'язково повертається з торицею.
Особливо цікавенька стаття, проводити такі дослідження можливо тільки з великим захопленням та цікавістю. Ми бачимо, що важко доводиться птахам узимку. Адже страшнішим за люті морози для них є голод. Тому варто допомогти їм перезимувати змайструвавши годівничку.
Дуже цікава та інформативна стаття, я дізналася багато новенького, особливо було цікаво дізнатися про зимові облікові маршрути. Але й потрібно пам'ятати щодо забезпечення птахів в холодну пору їжею, адже особливо в сильні морози пернаті друзі значно гинуть, а для того щоб цього уникнути потрібно просто будувати для них годівнички і час від часу поповняти їх кормом.
Незалежно від пори року (і серед спекотного літа, і в морозну зиму) виводять пташенят клести. Вони роблять гніздо з товстими стінками, в розвилці біля стовбура ялини або сосни під гілками, які захищають його від падаючого снігу. Усередині вистилають його пір’ям, стеблинками трав, хвойними голками. Клести вигодовують пташенят насінням сосни або ялини, спочатку розм’якшеними в зобу, а пізніше – твердими.Деякі видиптахів не будують гнізд і не насиджують яйця. Засмічені кури, що живуть в Австралії та на островах Малайського архіпелагу, згрібають ногами горбок із землі і листя і заривають у них відкладені великі яйця. При гнитті листя на пагорбі виділяється тепло, необхідне для інкубації (зігрівання) яєць. Пташенята засмічених курей виводковую типу.
Дуже давно вже не бачила снігурів, які б прилітали до нас на зиму. Сама ж з приходом перших холодів вивішую у садку годівничку та підгодовую пернатих взимку. Постійними гостями є синиці та горобці. Останні роки до мене приєдналися й сусіди, тож тепер у нас справжня їдальня для птахів. Ще з дитинства пам'ятаю як казали дорослі :"Птахи наші помічники, вони рятують садок від шкідників, а помічникам треба дякувати, тому треба завжди їх підгодовувати в холодну пору."
Цікава стаття.Але не потрібно забувати, що птахи взимку бояться не холоду, а голоду. Найчастіше пернаті гинуть у сильні морози. Для підтримки достатньої температури тіла, вони витрачають значно дуже багато енергії, що отримують з їжі. Та ще важче вдається пташкам пережити затяжні зими, адже тих запасів, що були зроблені восени, не вистачає. Врятувати птахів від голодної смерті – просто: розвісити годівнички і не забувати поповнювати їх підходящим кормом.
Пернатих, які перебувають на зимівлі аж до весни, неодмінно потрібно підтримувати. Залишаються переважно зерноїдні види й частина комахоїдних, які можуть замінити в раціоні комах на ягоди, тому найпростіша й, водночас, досить поживна їжа, котрою їх можна підгодовувати, – це суміш злакових: пшениці, ячменю, жита, проса, насіння коноплі, соняшника. Деякі види комахоїдних зимівників намагаються харчуватися горобиною, калиною й навіть зернами бузку. Цілком прийнятна їжа – сало, але тільки свіже і несолоне. А от борошняну випічку пернатим вживати не варто в жодному разі. Житній (чорний) хліб, потрапляючи до травної системи, може підвищувати рівень кислотності, а пшеничний (білий) – склеювати стінки шлунка чи роздувати його, призводить до закупорювання кишечника і його інтоксикації, шкодячи, таким чином, здоров’ю птаха.
На таких ось маршрутах дуже помітні місця проживання різних птахів. На ділянках, що не замерзають це як правило мешкають водоплавні птахи. На звалищах — як завжди ворони, круки та інші. У польових умовах — хижі птахи. Такі місця дуже значущі, як на мене для пояснення молодому поколінню. Дуже гарний приклад вивчення і розуміння місць проживання або зимування різних видів не тільки птахів, а й тварин в цілому.
Стаття була дуже інформативна, було цікаво дізнатися щосьнове про зимівлю птахів, особливо про зимові облікові маршрути. Навіть стало цікаво – де ще у нас є наукові полігони, де спостигають за життям пернатих. І шукаючи додаткову інформацію міграції та зимівлі птахів я зіткнувся з цікавим інтернет-ресурсом, на якому відслідковуються шляхи перельоту птахів. В ньому, наприклад, показано шлях міграції підорлика великого – червонокнижний вид, який, за даними цього ресурсу, в вересні пролітав над Полтавщиною і зараз знаходиться в Краснодарському краю. Кому буде цікаво, ось посилання на цей сайт http://birdmap.5dvision.ee. І взагалі, є щось незвичне у спостереженні за птахами. Так, в цій справі є велика наукова доцільність, але є люди, які з наукою ні яким чином не пов'язанні і вони все одно досліджують їх і спостерігають за ними.
У листопаді в нашій місцевості починають формуватися зимова орнітофауна. На заміну відлітівшим видам з,являються птахи із північних регіонів, які залишаются у нас на зимівлю. Це такі добре відомі нам птахи, як снігур, дрізд-чикотень, зимняк, а із рідкісних видів – луні польовий та лучний, дербнік, сорокопуд сірий.
Взимку вивчаються також і осілі види птахів, які постійно мешкають в нашій місцевості.
