Головна » 2016»Серпень»25 » ДРУГА НАУКОВА ЕКСПЕДИЦІЯ ПАРАЗИТОЛОГІВ ІНСТИТУТУ ЗООЛОГІЇ НАНУ
11:08
ДРУГА НАУКОВА ЕКСПЕДИЦІЯ ПАРАЗИТОЛОГІВ ІНСТИТУТУ ЗООЛОГІЇ НАНУ
З 05 по 13.08.2016 р. на території НПП «Нижньосульський» та на прилеглих територіях (Оржицького та Семенівського р-н., Полтавської обл.)
продовжували дослідження співробітники відділу паразитології Інституту зоології Національної Академії Наук України кандидати біологічних наук О.І. Лисицина та О. Б. Гребень. Експедиція базувалась в еколого-просвітницькому центрі НПП «Нижньосульський» (с. Худоліївка). Організаційну допомогу в проведенні польових робіт надали адміністрація НПП, а також співробітники парку М.Л. Клєстов та М.І. Козлов.
Під час проведення польових досліджень здійснена наступна робота:
Проведено гельмінтологічне дослідження хребетних тварин (11 екз. мисливських птахів 9 видів, 4 екз. риб 4-х видів, 6 екз. земноводних 3-х видів. Зараженість гельмінтами загалом склала: птахів – 91% (знайдено трематоди, цестоди та нематоди); виявилися зараженими дві з чотирьох риб (цестоди, трематоди) та чотири з шести земноводних (трематоди, нематоди).
У р. Сула (на межі Хорольського та Оржицького районів) проведено гельмінтологічне дослідження безхребетних тварин наступних груп: ракоподібні – амфіподи (зараженість личинками трематод 25%) та ізоподи (зараженість личинками скреблянок 5%); п’явки (зараженість личинками трематод 49%); дротяники, личинки бабок та жуки виявилися вільними від гельмінтів.
За результатами досліджень встановлено, що гельмінтів, патогенних для свійських тварин або людини, не виявлено. Усі знайдені гельмінти є специфічними для диких тварин. Відмічена зараженість безхребетних тварин личинковими формами свідчить про місцеву циркуляцію гельмінтів та наявність складних паразитарних систем, що може розглядатися підтвердженням відносно задовільного стану біоценозів.
Щодо наслідків екологічної катастрофи на р. Сулі, що мала місце у червні цього року, для кормової бази риб та водоплавних птахів, відмічаємо відносно низьку чисельність дрібних ракоподібних та водних молюсків, але достатню для її природного відновлення.
Чудова експедиція! Вона є досить цікавою в науковому плані, навіть для людей які не є науковцями, а просто цікавляться станом природи свого краю.Також дослідження проведені під час неї, я гадаю, мали вагомий внесок в покращення "здоров'я" рідної землі.
Сам факт високофахового наукового дослідження фауни Полтавщини є свідченням активного розвитку біологічної галузі, уваги наукової спільноти до збереження й примноження природних ресурсів держави. Скрупульозне вивчення окремого сегменту зоології хребетних, а саме зясування стану зараженості різними видами гельмінтів фауни на межі Хорольського та Семенівського району Полтавщини, дало змогу вченим зробити важливі висновки не тільки для академічної науки, а й для працівників сільськогосподарської галузі, медицини. Статистичні результати, оприлюднені вченими-паразитологами, яскраво демонструють екологічний стан природи окремого регіону, і можуть бути використані в якості ілюстативного матеріалу в процесі вивчення дисциплін природничого циклу в середній та вищій школі. Важливо. що ця наукова експедиція може стати відправною точкою для наукового пошуку молодих учених-біологів.
Я вважаю, що якщо громадяни чи підприємства, які безпосередньо чи опосередковано мають відношення і можуть впливати на гомеостаз р.Сули (забруднювати водойми, не дотримуватимуться санітарно-епідеміологічних норм і т.п.), то це може призвести до небажаних наслідків для водної екосистеми регіону. Науковцям і співробітникам Національного природнього парку "Нижньосульський " необхідно не тільки регулярно здійснювати моніторинг паразитологічного стану водойм регіону, а й проводити систематичну еколого-просвітницьку роботу для всіх вікових і соціальних груп населення.
Дуже добре, що саме ця тема була порушена співробітниками, адже вона має кілька аспектів використання. По-перше, населення має бути проінформоване про паразитологічний стан живого свого району або області взагалі, а саме, чи несуть вони певну загрозу для їхнього життя і здоров'я. По-друге, дітям шкільного віку при вивченні даної теми у школі можна навести приклади не з підручників, а реальні результати наукових дослідів. По-третє, студенти біологічних та медичних спеціальностей можуть використовувати такі дані для своїх наукових робіт. Хотілось би, щоб дана тема і надалі висвітлювалась на сторінці Національного природного парку.
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
05 по 13.08.2016 р. на території НПП «Нижньосульський» та на прилеглих територіях (Оржицького та Семенівського р-н., Полтавської обл.)
