10 ТРАВНЯ – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ МІГРУЮЧИХ ПТАХІВ

Згідно з повідомленням секретаріату Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин і Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів (АЕWA), відзначення у 2017 році Міжнародного дня мігруючих птахів проходитиме 10 травня під символічним гаслом: «Їх майбутнє, це наше майбутнє – здорова планета для мігруючих птахів і людей».

Цікаво, що кожного року це свято має різну тематику. Наприклад у минулому році воно проходило під гаслом – «Міграційні шляхи: перелітні птахи та туризм».

Не дивлячись на те, що це свято офіційно почали відзначати лише з 2006 року, історичні передумови його виникнення закладені ще в 1902 році, коли була підписана (ратифікована у 1906 році) Міжнародна конвенція з охорони птахів керівниками 11 країн Європи. Крім того, з метою охорони перелітних птахів були укладені кілька міжнародних договорів, зокрема, від 1918 року «Про міграційних птахів у Північній Америці», африкансько-євразійський договір від 1979 року «Про охорону водоплавних птахів» та прийнята Бонська конвенція в 1979 році «Про збереження мігруючих видів диких тварин», яку Україна ратифікувала в 1998 році.

Ареали більшості європейських видів птахів, у тому числі й тих, які гніздяться на Полтавщині, включають території багатьох держав, а в певні етапи свого річного циклу (під час міграцій, особливо трансконтинентальних) вони перетинають їх кордони, і потрапляють в країни Африки, Близького Сходу, Індокитаю тощо, які не є учасниками конвенцій (Рамсарської, Бонської та Бернської) щодо охорони біологічного та ландшафтного різноманіття, в тому числі й мігруючих птахів. Таким чином, щорічно під час міграцій птахи потерпають не лише від перешкод природного (хижак-жертва, пустелі, моря, стихії, екто- та ендопаразити, дальність перельотів тощо) та антропогенного походження (осушування та опустелення, зіткнення з висотними спорудами – лініями електропередач, вітровими установками, висотними будівлями, а також перевилов риби, зміна ландшафтів, використання хімічних препаратів на сільськогосподарських угіддях, вирубування лісів, забруднення довкілля, зміна клімату тощо), але й від самої людини на трасах міграцій та місцях зимівлі (масове добування для їжі – відлов, відстріл, отруєння тощо).

Уплив природних і антропогенних чинників і безпосередньо людини та відсутність законодавчої бази в країнах, де відбувається зимівля представників орнітофауни щодо міжнародних норм з охорони та збереження біорізноманіття, суттєво впливає на загальну чисельність популяцій птахів, змінює їх традиційні міграційні шляхи, сприяє розширенню списків рідкісних видів тощо. У зв’язку з цим необхідно прикласти зусилля щодо залучення країн-непідписантів до існуючих міжнародних угод, відмови всіх країн від полювання хоча б у весняний період, проведення глобальної інформаційно-освітньої кампанії, спрямованої на створення сприятливих умов для перелітних птахів у місцях зимівлі, під час міграцій та збереження місць їхнього проживання у всьому світі, зокрема, через створення природно-заповідних територій.

Через Україну потужний міграційний шлях проходить каскадом штучних водойм на Дніпрі, які в межах Полтавської області представлені Дніпродзержинським та Кременчуцьким водосховищами, акваторію та прибережну частину яких під час міграцій використовують не лише водоплавні та біляводні види для відпочинку та поповнення жирових резервів, а й представники інших груп птахів. У межах області, у тому числі й з метою охорони міграційних шляхів, на водосховищах, були створені два регіональні ландшафтні парки («Нижньоворсклянський» та «Кременчуцькі плавні» – Дніпродзержинське водосховище) та національний природний парк «Нижньосульський» – Кременчуцьке водосховище.

Незважаючи на те, що в останні десятиліття спостерігається тенденція щодо зменшення загальної площі відкритої води водосховищ у результаті заростання водно-болотною рослинністю, що призводить до втрати кормової продуктивності мілководь для мігрантів, природно-заповідні території зокрема, та водосховища вцілому, залишаються важливим місцем зупинок для перелітних видів.

Підготував: фахівець відділу екологічної освіти Віктор Попельнюх.