24 травня – Європейський День Парків
Відзначення Європейського Дня Парків започатковане Федерацією Європарк, яка об’єднує природні території, що охороняються в європейських країнах. Вперше цей день почали святкувати в 1999 році. Дата святкування була вибрана не випадково – саме 24 травня 1909 року в Швеції був створений перший національний парк (довідково, перший у світі національний парк «Єллоустон» був організований у 1872 році в США). Це свято започатковане з метою популяризації охоронюваних територій, а також для суспільної підтримки їх роботи. Його відзначення символізує міжнародну солідарність територій, що охороняються на нашій Планеті, а це понад 20 тисяч заповідних територіальних комплексів, у тому числі більше 2200 національних парків та заповідників, що функціонують у 120 країнах Світу.
У Європі нині нараховується понад 300 природних парків, а в Україні 49 (в нашій державі вони мають статус національних природних парків, далі НПП). Полтавщина представлена поки-що двома – «Пирятинським» та «Нижньосульським», які були організовані, відповідно 11.12.2009 та 10.02. 2010 роках.
НПП «Нижньосульський» розташований на території Глобинського, Оржицького, Семенівського районів Полтавської області та Чорнобаївського району Черкаської області на площі 18635,11 га. Парк є природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою і входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання.
У відповідності до Положення про Парк, основними його завданнями є:
– збереження та відтворення цінних природних та історико-культурних комплексів та природних об’єктів на його території;
– створення умов для організованого туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних комплексів та об’єктів;
– організація та здійснення науково-дослідних робіт, у тому числі з вивчення природних комплексів та їх змін в умовах рекреаційного використання, розроблення та впровадження наукових рекомендацій з питань охорони навколишнього природного середовища, відтворення окремих видів флори та фауни, відновлення порушених екосистем, управління та ефективного використання природних ресурсів, організації та проведення моніторингу ландшафтного та біологічного різноманіття;
– відродження місцевих традицій природокористування, осередків місцевих художніх промислів та інших видів народної творчості;
– проведення екологічної освітньо-виховної роботи тощо.
Підготував: фахівець відділу екологічної освіти Віктор Попельнюх.
|