Вівторок, 21.05.2019, 17:53Головна | Реєстрація | Вхід

Форма входу

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 513

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Пошук

Календар

«  Березень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Друзі сайту

Головна » 2018 » Березень » 13 » ЕКОЛОГІЧНИЙ КАЛЕНДАР
13:35
ЕКОЛОГІЧНИЙ КАЛЕНДАР

14 березня – Міжнародний день дій проти гребель, на захист річок, води, життя

Зі всесвітньої павутини щодо цієї дати відомо таке: «Міжнародний день дій проти гребель проголошено за ініціативи громадської організації «Міжнародна мережа річок» (США). «За річки, воду і життя» – девіз цього дня. У березні 1997 року в місті Курітіба (Бразилія) відбулася Перша міжнародна конференція проти будівництва крупних гребель, яка встановила – щороку 14 березня відзначати день боротьби з греблями в захист річок, води і життя. Конференція об’єднала всі дії під гаслом: «Хай вода несе життя, а не смерть!» і закликала уряди, міжнародні агентства та інвесторів встановити мораторій на будівництво великих гребель, поки не буде вироблена міжнародна незалежна експертиза проектів їх зведення, а також компенсований збиток людям і природі. Цей день започаткований з метою об’єднання зусиль людей всього світу в боротьбі проти гребель, а також здійснення просвітництва щодо впливу гребель на річкові екосистеми».

Відомо, що будівництва гребель, особливо крупних, тягнуть за собою незворотні процеси в довкіллі, які не рідко стають масштабними, з точки зору впливу на ландшафти та біоту. І тут виникає дилема, чим керуватись – здоровим глуздом, чи банальним задоволенням потреб людства благами цивілізації, які без нищівної експлуатації природного потенціалу нашої планети не можливі. Наглядним прикладом є будівництво цілого каскаду водосховищ на Дніпрі у другій половині минулого століття. Всього було збудовано 6 гребель, які, власне, поховали цю найповноводнішу водну артерію України, оспівану ще Тарасом Шевченком. Основним лозунгом більшовицької влади було підкорення природи для потреб радянської людини в епоху тотальної індустріалізації, яка вимагала значних потреб в електроенергії. Отримання дешевої електроенергії від гідроелектростанцій і стало основною причиною будівництва гребель на Дніпрі. Так, за блага цивілізації потрібно платити. Але якою ціною? У результаті створення водосховищ вилучені з господарювання величезні території земель, які були затоплені, з мапи зникли сотні населених пунктів, а тисячі людей вимушені були покинути обжиті місця, знищені тисячі гектарів заплавних лісів у підготовчий період будівництва водних об’єктів, корінним чином змінилася екологічна ситуація та ще багато проблем, які існують і нині. А в результаті отримали лише 17 % електроенергії від загального обсягу, який виробляється в Україні! З іншого боку – можливо краще гідростанції, ніж Чорнобилі!? Наразі питання щодо будівництва, чи не будівництва гребель більше лежить у площині – існування, чи не існування водних артерій. Так наприклад за відсутності гребель, річка Ворскла вже перестала б існувати (у минулому році сплавляючись на байдарках, в деяких місцях доводилось їх перетягувати через мілини!, хоча пам’ятаю дитинство, яке проходило в середній її течії на Котелевщині – ріка була повноводною, виходила з берегів і розливалася до горизонту впадинами та низинами). А чому так стало? Можна назвати декілька причин – зменшення кількості опадів взимку, збільшення водовідбору у верхів’ях ріки та проведення в кінці минулого століття меліоративних заходів, направлених на осушення заплавних луків та боліт, що виконували функцію накопичувачів та джерел водопостачання для неї протягом року. Така ж критична ситуація нині склалася і в пониззі Сули. Наразі розглядається питання щодо будівництва дамби-регулятора в районі сіл Тарасівка Оржицького району та Старий Калкаїв Семенівського району задля порятунку цієї ріки. Сподіватимемось, що ця споруда буде дійсно порятунком, а не черговим проектом з відмивання коштів. І на завершення хочу акцентувати, що я не прихильник гребель, але якщо потрібно виправляти раніше допущені помилки, то це необхідно робити. Краще щось, ніж нічого (за останнє півстоліття в Україні зникло понад 6000 тисяч малих річок!).

Автор: Віктор Попельнюх

Переглядів: 174 | Додав: ksysha | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 4
4 tatjanaisackova  
Людина - страшенно егоїстична істота по своїй суті та ще й несвідома
Чомусь так важко зрозуміти, що задовольняючи лише свої потреби і махнувши рукою на оточуючий світ нас чекає... Та я навіть не знаю, що нас може чекати, але точно знаю, що колись ми отримаємо за свою безвідповідальність по заслугам!

3 h1839837  
Ріки – головні поверхневі артерії суходолу, концентратори потоків речовини та енергії в ландшафтах, наявні на всіх континентах, включно з Антарктидою, де влітку тече річка Онікс. Вода, що тече, є механічно й хімічно активною речовиною в ландшафтах, яка структурує інші ландшафтні складники в часі й просторі.

2 zheka1233421  
В Україні проблема гребель – надзвичанйо гостра. Сучасні плани гідроенергетиків подальшого перекриття річок України греблями – як для будівництва міні ГЕС так і великих ГЕС та ГАЕС, несуть загрозу знищення наших річок, позбавлення українців питної води, знищення ландшафтів і екосистем, здорового довкілля. Під загрозою опинилися Дністер, Південний Буг, Дніпро і сотні малих річок Карпат.
Побудова гребель на Дніпрі вже призвела до деградації найбільшої річки України та нашого національного символу. Зведення гребель призвело до затоплення більш ніж 700 тис. га та знищення ряду населених пунктів. Дніпро втратив рибне різноманіття, звичайним стало «цвітіння» води, викликають все-більшу небезпеку старіючі дамби.
В цій ситуації треба перейти до планування ліквідації гребель та вивільнення вільних течій річок.

1 mrs_siryachenko  
Деякі спорудження міні-ГЕС та гребель дають більше біди, ніж користі. Бо обирають місця без урахування екологічних характеристик річок, проекти розробляють без попередніх екологічних, гідробіологічних та іхтіологічних оцінок впливу на довкілля. Будують поспіхом, з порушеннями та відхиленнями від проектів.При плануванні та оцінці доцільності тих чи інших заходів потрібно шукати компроміси між потребами охорони природи та господарськими потребами. І окремі річки дійсно вимагають підтримки людини для того, щоб залишатися, власне, річками.

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2019 | Конструктор сайтів - uCoz