2 лютого – Всесвітній день водно-болотних угідь

Лише на перший погляд здається, що відзначення свят екологічного календаря, справа лише обмеженого кола людей, які не байдужі до стану навколишнього природного середовища. Адже з погляду простого пересічного громадянина, те, що його безпосередньо не стосується – не цікавить взагалі або стикаємось з елементарною байдужістю щодо перспектив комфортного проживання на цій планеті. Дійсно, європеєць більш свідомий у цьому питанні, що підтверджується активними протестними налаштуваннями молоді, хвиля яких прокотилася європейськими країнами в останні тижні січня. Як не дивно ці події не так часто та гучно висвітлюються в ЗМІ, адже вони не носять якихось гостро-скандальних сюжетів. На жаль, з телеекранів нас постійно «завантажують» картинками про вбивства, зброю, наркотики, політику тощо. Це мабуть також потрібно, хоча й дозовано. Проте, загрозу екологічної катастрофи на Планеті ніхто не відміняв, навпаки, її очевидність стає все реальнішою з погляду тієї ситуації, що нині склалася у результаті, хоча б, глобального потепління, яке не є вже гіпотетичним, а реальним явищем сьогодення. На виступи молоді, керівництво Германії вже відреагувало, пообіцявши припинити спалювати вугілля аж у 2029 році! Так це Германія, а що говорити про інші країни?

А яке відношення має вище написане до назви статті? Практично ніякого. Проте, це на перший погляд. У природі все взаємопов’язане. Один з екологічних законів Коммонера (відомого американського еколога) так і звучить – «усе пов’язане з усім». Якщо відбувається збій в якійсь природній системі, то він викликає ланцюгову реакцію в інших системах. Тому, водно-болотні угіддя (ВБУ), які є надзвичайно важливою складовою довкілля, перш за все з точки зору підтримання водного балансу регіонів, як місце існування певних, часто рідкісних чи ендемічних видів, місце зупинок мігруючих птахів (особливо водно-болотних), відіграють непереоціненну роль як для довкілля в цілому, так і для окремих регіонів, з точки зору господарського використання таких угідь.

Рамсарська (Рамсар, місто в Ірані) Конвенція про ВБУ була підписана 2 лютого 1971 року. Її назва відображала лише початкову мету угоди − зберегти ВБУ, як середовище для водоплавних птахів. Поступово мету Конвенції було розширено і зараз вона охоплює всі аспекти збереження та збалансованого використання водно-болотних екосистем, цінних для збереження біологічного різноманіття та забезпечення існування людини.

Одним з першочергових завдань НПП «Нижньосульський» є охорона і збереження природних комплексів пониззя Сули, переважну площу яких займають ВБУ. Наразі гирлова ділянка Сули запропонована, як ВБУ, перспективна для внесення до Рамсарського списку. Ця територія включає в себе долину гирлової ділянки від села Мохнач (на півночі), до села Жовнине – на півдні. Входить до складу ІВА (територія важлива для збереження птахів) № 23 «Сульська затока».

Автор: Віктор Попельнюх