19 лютого – Всесвітній день захисту морських ссавців
Важко собі уявити, що води Світового океану можуть залишитися без аборигенів часів динозаврів – китоподібних. А така перспектива була очевидною. Навіть зараз, коли прийняті конкретні заходи щодо припинення знищення цих тварин – небезпека залишається ймовірною, адже забруднення вод Світового океану відбувається постійно. Тобто, потрібно рятувати не лише тварин, але й місця їх проживання.
Відомо, що китобійний промисел існував здавна. Першими в цьому сенсі були норвежці (800-1000 років н.е.). Метою промислу було перш за все добування, так званої ворвані (жиру), яка слугувала паливом та використовувалась у промисловості. Це ще якось можна виправдати. Але, коли кашалотів почали добувати задля отримання амбри (особливої речовини, що утворюється у їх кишечнику), яка використовувалась для парфумерії – це вже занадто. Пам’ятаємо, що в гонитві за модою ледь не були знищеними чаплі білі! Крім того, з другої половини ХХ ст. почали використовувати м'ясо китів. Це призвело до перепромислу цих тварин, деякі види з яких опинилися на межі зникнення.
Зважаючи на ці обставини у 1986 році Міжнародна китобійна комісія (IWC) заборонила комерційне полювання на китів. З того часу 19 лютого, у світі відзначають День захисту морських ссавців, або День Китів. Міжнародна китобійна комісія є всесвітньою організацією що опікується збереженням китів і управління китобійним промислом. IWC в даний час налічує 88 членів уряду з країн по всьому світу. Всі члени є учасниками Міжнародної конвенції з регулювання китобійного промислу. Комісія є органом який відповідає за регулювання китобійного промислу, та все частіше має справу з величезною кількістю інших загроз для китів, дельфінів і морських свиней в наших океанах, таких як судноплавство, зміни клімату, та випадкове захоплення цих тварин в знаряддя лову.
Наразі повної заборони на полювання китоподібними не існує. Вона не поширюється на корінних мешканців багатьох країн, які традиційно вживають в їжу китове м'ясо, та на так звані «наукові» дослідження, які по-суті, є шпариною для легалізації промислу.
В Україні в наших морях мешкають три види дельфінів (також відносяться до китоподібних) – афаліна, білобочка та азовка, які занесені до Червоної книги.
Перш за все, День захисту морських ссавців — це привернення уваги громадськості, представників влади і всього людства до питань захисту цього унікального виду тварин і взагалі всіх морських ссавців, яких до тепер на нашій планеті збереглися всього 119 видів. Безпосередньо в цей день щорічно різні природоохоронні групи, екологічні організації та громадськість проводять всілякі акції на захист китів та інших морських ссавців.
Дуже шкода, що люди полювали на таких тварин як кити, дельфіни. Я взагалі проти полювання на будь-яких тварин. Адже це може зменшувати кількість тварин і навіть видів. Не мало тварин занесених в Червону Книгу, тому навіщо поповнювати сторінки ЧК і, особливо, заради чого?
Дуже боляче читати подібну інформацію, не тільки про китів, але і про інших тварин, нехтуючи життям яких наживаються люди. Завжди задумуюсь про те, як може не кровоточити людське серце, коли усвідомлюєш що той кит чи будь яка інша тваина не зможе себе захистити від "новітніх технологій" для вилову і чи вбивства! Дуже сумно спостерігати за тим, як у наш час знецінилося поняття "життя" та "воля", і як люди думають, що мають право обмежувати у цих двох поняттях тварин, заради своє корисливості.
Який жах! Я взагалі дуже люблю китів і все що з ними пов"язано. Нещодавно я бачила кадри з іноземних новин, де чергового мертвого кита винесло на берег океана. В його кишечнику було знайдено понад сотню поліетиленових пакетів. Мало того, що люди заради своєї наживи прямо вбивають їх, так ще їм не вистачає розуму нормально утилізувати продути своєї життєдіяльності. СОРОМ І ГАНЬБА!
Прикро знайомитися з такою жахливою статистикою, але, на жаль, це гірка правда нашого життя. Людина не лише вбиває та витісняє морських ссавців, але й утримує їх в різних розважальних приміщеннях, як, наприклад, дельфінарії, що приносить нам задоволення, а тварини повинні відчувати дискомфорт. На мою думку, вже давно настав той час, коли потрібно заборонити діяльність цих установ в Україні і, взагалі, ставитися більш відповідально до їх охорони, адже Червона книга, як відомо, не завжди є перешкодою для знищення цих створінь.
Захист морських ссавців, як й інших тварин, що опинилися на межі знищення є справою честі не тільки екозахисників, а й кожного жителя планети. Зберегти якнайбільше видів представників світової фауни є частиною громадянського обовязку.
Питання збереження популяції китоподібних часто обговорюється на наукових зібраннях, науково-популярних фільмах, телепередачах, висвітлюється в пресі. Я б хотіла закцентувати увагу на тому, що навіть відомі письменники висвітлюють цю проблему. Наприклад, в одному романі Джоджо Мойес детально описується блукаюча сітка. Автор детально описує тварин,що потрапили до смертельної пастки, їх страждання і загиблі тіла. А головне майстерно демонструє переживання маленької дівчинки,що ризикуючи своїм життям пірнає в холодну воду аби допомогти постраждалим тваринам. Саме цей епізод справив на мене велике враження.
Охорона природных ресурсів, зокрема тварин,—дуже делікатне питання. Людство за свій не такий вже й довгий історичний розвиток встигло втратити величезну кількість дивовижних скарбів, безцінних природних дарунків. Окрім цього чимала кількість видів знаходиться на межі зникнення або є дуже рідкісними, а тому потребують особливої уваги та пильності. Неймовірно страждають ендеміки, адже багато їхніх ареалів втрачають унікальність внаслідок антропогенного втручання.Китоподібні—лише краплина у морі страждальців! Усі ці факти викликають лише співчуття, але ж...кожен з нас може вносити свою власну іскорку у процес допомоги матінці-природі, і, мабуть, тільки це здатне виправити ситуацію на планеті. Постійно з'являються нові природоохоронні організації; важко переоцінити значення WSPA, WWF, GEF-NGO тощо. Та не все так просто. Як припинити невпинний промисел на живих істот заради корисних властивостей продуктів, які з них виготовляють та цінних сполук, що лікують деякі тяжкі хвороби!? Тут кожен працівник природоохоронної галузі стоїть на роздоріжжі: обрати допомогу людству та фінансовий прибуток чи збереження флори та фауни, усього біорізноманіття земної кулі. Як запобігти знищенню тварин під маскою благодійних намірів та гаслами наукового поступу!? Усі ці нагальні питання для пересічної, далекої від цих питань людини можуть здаватися непринциповими: та що там дійти згоди. Прийти до консенсусу начебто неважко, до тих пір поки сам не опинився перед вибором, що ж важливіше у нашому житті — стратегія чи тактика виживання та розвитку?
Міжнародний день захисту морських ссавців вважається днем захисту не лише китів, але і усіх морських жителів та інших живих істот морів та океанів. На даний момент, ці тварини отримують дуже багато проблем збоку антропогенного фактору! Багато роботи проводиться щодо їх захисту, але нажаль їм продовжує загрожувати: деградація середовища існування, токсичне забруднення, видобуток нафти і газу. На мою думку, день захисту китів- це привернення уваги громадськості, представників влади і всього людства до питань захисту цих тварин!
Мій дідусь прослужив 10 років на китобійному судні, багато історій я чув, але найбільш прикрий той факт, чим вони там займались.. не розумію, невже життя тварини варте того щоб задовольнити потреби людини? Цікава стаття! Скоріше б люди схаменулись і заборонили полювання на китоподібних.
