6 жовтня – Всесвітній День охорони місць існування
На нашій Планеті придатні місця для існування дикої біоти деградують або швидко зникають. Тому повинні бути якісь запобіжники. В Україні, як і в інших країнах, з цією метою розбудовується природно-заповідна мережа, складовою якої є природно-заповідний фонд з 11 категоріями природних територій (природні та біосферні заповідники, НПП, РЛП, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища ) та штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва).
Особлива функція покладається на ті території, які мають юридичний статус, тобто охорона їх території забезпечується спеціальними службами охорони. Серед категорій природно-заповідного фонду статус юридичної особи мають заповідники (природні та біосферні), національні природні парки та регіональні ландшафтні парки, які є найбільш ефективними щодо забезпечення охорони своїх територій.
Якщо говорити безпосередньо про НПП «Нижньосульський», то згідно Положення про нього, Парк створений з метою збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об'єктів Середнього Придніпров'я, а основним його завданням є:
– збереження та відтворення цінних природних та історико-культурних комплексів та природних об'єктів на його території;
– створення умов для організованого туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних комплексів та об'єктів;
– організація та здійснення науково-дослідних робіт, у тому числі з вивчення природних комплексів та їх змін в умовах рекреаційного використання, розроблення та впровадження наукових рекомендацій з питань охорони навколишнього природного середовища, відтворення окремих видів флори та фауни, відновлення порушених екосистем, управління та ефективне використання природних ресурсів, організація та проведення моніторингу ландшафтного та біологічного різноманіття;
– відродження місцевих традицій природокористування, осередків місцевих художніх промислів та інших видів народної творчості;
– проведення екологічної освітньо-виховної роботи тощо.
Зараз, тваринний та рослинний світ дуже потерпає від людської діяльності. Швидкими темпами збільшується список червонокнижних видів. І це відбувається не лише через мисливську діяльність, велике значення має саме місце їх існування. Створення дендропарків, ботанічних садів, національних природних парків відіграє важливу роль у збереженні та відтворенні видів рослин та тварин, окрім цього має дуже велике рекреаційне значення!
Приємно бачити те, що є небайдужі люди які піклуються про наш навколишній світ. Адже зараз,нажаль, браконьєрсто процвітає... І люди, не замислюючись про наслідки, своїми ж руками вбивають наш світ.
Прикрим є той факт, що людина навчилася багато чого: вирвалася в космос, долетіла до Місяця, але так і не навчилася берегти природу. Ми не зможемо знову створити тура, стеллерову корову. Тому єдиним порятунком для природи - є створення природних заповідників.
Дійсно, читаючи чергову статтю та коментарі на тему, яка не втрачає актуальності вже не одне десятиліття, і, нажаль, не втратить ії, мабуть, не лише у найближчому, а й у найвіддаленішому майбутньому, —розумієш, що вищезгадана проблема є наріжним каменем сучасного світу, філігранно вишліфованим алмазом, який виточений з величезної купи ситуацій, втрат та помилок. Наша цивілізація за останнє століття зробила колосальний стрибок у розвитку усіх життєвих сфер, і це прекрасно! Але варто згадать лише урбанізацію, тотальне забруднення атмосфери, сміттєзвалища та значне "денатурацію" , а часто й "деструкцію" різноманіття флори і фауни! Так, безперечно, розвиток це те, без чого людина вже навряд чи буде апозиціонувати себе з Homo sapiens. Та коли слабка та непідготовлена людина почне казати, що вона, як спортсмен, пробіжить марафон, бо у неї також є дві ноги, хіба ж це розсудливо та безпечно? О нашу ( що вступила в еру стрімкого індустріального, економічного та інформаційного розвитку) цивілізацію можна порівняти з такою людиною. Адже суспільство сьогодні ступає, якщо глянути поверхово, на червону доріжку, а якщо спробувати копнути дещо глибше, звернувшись до суті, — летить у прірву, тягнучи за собою планету. Що ж робить? Та може ж для початку почати адекватно оцінювати свої можливості і зрозуміти нарешті, що коли розвиток випереджає елементарну відповідальність за екологічну безпеку, людяність, мораль, коли ми хочемо лише споживати, навіть не замислюючись про поновлення і відтворення, коли відсутній зворотній зв'язок, — ми так довго не проіснуємо! А тим паче не будемо щасливі та не зможемо зберігати багатства природи, усе біорізноманіття...що ж ми залишімо нашим нащадкам? Може ж прийшов час нарешті згадать: хто ми? звідки прийшли? куди йдемо
Дивне відчуття. Ніби це й свято, але якось не дуже радісно. Без сумнівів це добре, що існують природоохоронні території. Але якби не згубна діяльність людини, потреба в таких територіях була б значно меншою. Звісно, коли певний вид зникає з місця проживання через зміну клімату, певні видові особливості — це нормально. Але зникнення з вини людини (незаконні полювання, браконьєрство) змушує замислитись над питанням "Чи справді людство еволюціонує, а не навпаки?"
Людство з кожним роком все більше впливає на розвиток природи. Щорічно безліч земель переходять в статус сільськогосподарських та фермерських угідь. Сьогодні на планеті залишилося дуже мало місць, де б не ступала нога людини. Безконтрольне втручання людини в закони флори та фауни призвели до незворотного зникнення сотень видів тварин і рослин. І зараз на межі повного зникнення перебуває безліч видів різної живності. Для захисту природних багатств планети були створені різні природоохоронні громадські організації, які традиційно проводять свої акції у цей день. Однією з найбільш відомих організацій можна назвати «Грінпіс». Вона була створена в 1971 році.
Щоб зупинити зникнення біологічних видів тварин, а також рослин з лиця Землі, необхідно постійно нагадувати людству про важливість збереження природного середовища існування фауни та флори — саме цій меті й служить Всесвітній день охорони місць проживання!
Статистика говорить, що 3 види тварин зникають щогодини! Біологічне різноманіття скоротилося більше, ніж на третину за чверть століття! Це лякає, адже види, що зникли, не повернуться ніколи. Саме тому Всесвітній День охорони місць існування має черговий раз нагадувати нам про актуальність збереження природних ресурсів та переоцінку власної діяльності.
День охорони місць існування, який затверджений у 1979 році в рамках Конвенції про охорону дикої фауни й флори та природних місць існування в Європі Бернської конвенції, відзначають у всьому світі. Людина зі своєю діяльністю давно невід'ємна від природи. З кожним роком у світі дедалі більше територій переходять до розряду сільгоспугідь, пасовищ, зазнають змін у зв’язку зі зростанням міст, видобутком корисних копалин, будівництвом підприємств та інших господарських об’єктів. За 19 століть нашої ери на земній кулі зникло тварин, на жаль, без можливості їх відтворення. Кожен зниклий вид – дуже велика втрата. Все, що зникає у тваринному світі – втрачається назавжди.
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
