Середа, 17.07.2024, 12:42Головна | Реєстрація | Вхід

Форма входу

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 632

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Пошук

Календар

«  Вересень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30

Архів записів

Друзі сайту

Головна » 2019 » Вересень » 11 » ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА
12:17
ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА

        Статтею «Історія виникнення Великобурімського лісопарку», підготовленою молодшим науковим співробітником Ю.М. Галушкою, відкривається нова, дуже важлива та цікава рубрика «Історико-культурна спадщина». В цій рубриці будуть подаватись матеріали щодо історико-культурних пам`яток району розташування НПП «Нижньосульський», цікаві краєзнавчі нариси, відомості про природні урочища тощо.

Начальник науково-дослідного відділу М.Л. Клестов

Історія виникнення Великобурімського лісопарку

Повідомлення I

Кожен із нас створює свою історію, і є частиною історії теперішнього часу…Але як же жити і не знати свого минулого, історії створення світу, виникнення життя на Землі, історії виникнення своєї маленької Батьківщини – рідного села чи міста. Особисто для мене є досить цікавим висвітлення даної теми, адже частина мого дитинства пройшло саме у с. Велика Бурімка, неподалік Лісопарку, де самостійно могла спостерігати за його зміною впродовж років……

Велика Буримка - містечко Полтавської губернії, сьогодні село Чорнобаївського району Черкаської області, де розташований Великобурімський лісопарк.

Лісопарк займає високий берег р. Сула,  його площа 105 га, що разом з лісовим масивом, в який він переходить,становить 1252 га.

Великобурімський парк, закладений нащадком козацько-старшинського роду, графом Олександром Андрійовичем Безбородьком (1747–1799), який був державним діячем часів Катерини ІІ – дійсним таємним радником, канцлером Російської імперії, за висловами сучасників, “спритний хохол, що мав світлий розумˮ . Крім Великої Бурімки, за участь у російсько-турецькій війні (1768–1774) граф одержав на Чорнобаївщині села Лящівку та Матвіївку. Оскільки О. А. Безбородько не мешкав у маєтку постійно, справами в Бурімці керував управляючий – Ф. Н. Тимківський (дід по матері відомого вченого М. О. Максимовича). Після смерті О. А. Безбородька маєток успадкував його молодший брат, Ілля Андрійович. У 1828 р. маєток разом з парком, закладеним на правому березі р. Сули поблизу села, придбав російський державний діяч граф Михайло Михайлович Сперанський (1772–1839), який чимало часу проводив у Великій Бурімці. У 1838 р. він писав у листі: “…как здесть тихо и покойно, и как полезно для моего здоровья быть окруженным одной лишь природойˮ .

Після смерті М. М. Сперанського маєток успадкувала його дочка, Єлизавета Михайлівна – освічена жінка, з легкої руки якої майже три покоління жінок цієї родини керували маєтком та розбудовували парк. Спадкоємці М. Сперанського розширили парк, заклали ставок, розводили рідкісних тварин і вирощували незвичні рослини. Оскільки вони були знайомі з життям столиці та часто бували за кордоном, то наповнювали своє життя в провінції предметами розкоші й творами мистецтва.

Є. М. Сперанська (у шлюбі – Фролова-Багреєва) побудувала для селян лікарню, школи та показову ферму, реконструювала старий будинок М. Сперанського та передала його для проживання управляючому. У першій пол. 1840-х рр. кріпаки на місці, обраному власницею і за її проектом, без участі професійного архітектора, спорудили в садибі новий будинок , який нагадував європейський середньовічний замок у мініатюрі.

У XVIII ст. Бурімка належала князям Фроловим-Багреєвим, що потім перейшла родичам дворянам Кантакузенам як спадок.

 Про Фролових-Бареєвих відомо, що це був російський дворянський рід:  Фролов Олександр Олексійович (1783-1845) - чернігівський громадський генерал-губернатор, сенатор (нар. у Полтавській губернії), дружина - Єлізавета Михайлівна Сперанська (1799-1857),  дочка - Марія Олександрівна Кантакузена (Фролова-Багреєва), її чоловік Кантакузен Радіон Миколайович (представник старовинного візантійського роду) (1812-1880),  онук - Кантакузен Михайло Радіонович (1848-1894), отримав у спадок від прадіда титул графа і став князем Кантакузен, граф Сперанський, дружина Єлізавета Карлівна Кантакузена.

        Як свідчить опис маєтку, біля палацу розташовувались приміщення для слуг, кухня, пекарня, пральня, підвали, комори, склади. Трохи далі – велика псарня, територія якої нині носить назву «собачий хутір». З тильного боку будівлі була тераса, яка з’єднувала будинок з парковою зоною, де зустрічали гостей та влаштовували чаювання. З одного боку будинку Єлизавета Михайлівна розпорядилася побудувати оранжерею, де росли апельсинові й лимонні дерева, пальми та інші рідкісні тропічні рослини.

     Впорядкований та розширений парк став улюбленим місцем відпочинку і розваг. Ворота туди були відчинені все літо – тут збиралися мешканці помістя та гості, що з’їжджалися на бали і полювання не лише з найближчого довкілля, а й з Білорусії, Росії, Польщі і навіть Франції.

 У маєтку були чудові мисливські угіддя, поля, ліси, луки. Одного разу молдавський вельможа привіз із собою кріпака М. Шабанова – чудового фахівця з оздоблення золотом, якого виміняв у господаря маєтку на породистого гончака . Така ж доля спіткала і К. Михельсона (1832 р. н.), якого ризький вельможа теж виміняв у князя на собаку. Це був молодий садівник, який не лише стежив за порядком у парку, також з його ініціативи кріпаки висаджували нові масиви дерев, розбивали алеї, впорядковували дороги, закладали ставки.

(Далі буде….)

Список використаної літератури:

  1. https://uk.wikipedia.org/wiki/Великобурімський_парк
  2. Природно-заповідний фонд Черкаської області / Укл. Коноваленко О. С., Карастан І. М. − Черкаси: Вертикаль, 2006. − 196 с.
  3. Садово-паркова архітектура Черкащини
  4. Клим Ю. О. Великобурімський парк // Екологічна енциклопедія: У 3-х т. / А. В. Толстоухов (гол. ред.). — К.: ТОВ «Центр екологічної освіти та інформації», 2007. — Т. 1. — С. 160.
  5. Ландшафтна архітектура садово-паркова та ландшафтна архітектура  Черкащини: Палацово-паркові ансамблі ХІХ ст. Великої Буримки та Тального http://www.landarchitecture.org.ua/doku.php/articles/burimka_talne
  6. Приліпко М. Чорнобаївщина. Нариси історії населених пунктів (від найдавніших часів до сьогодення) / М. Приліпко. – Кн. 1. – Черкаси: вид. Чабаненко Ю. А., 2012. – 652 c.
  7.  Роготченко А. П. Уманское чудо / А. Роготченко. – Київ: Будівельник, 1980. – 128 c

 

Переглядів: 616 | Додав: Julya2 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 10
10 alkabilyk737  
Будь що в цьому світі має свою історію. Ця стаття є надзвичайно захоплюючою і вражаючою. Приємно від того, що люди намагалигалися примножувати красу території, будуючи оранжереї, де росли апельсинові та лимонні дерева, пальми, створювали різні паркові зони, де збиралися гості навіть з Франції

9 stefa123430  
Читаючи цю статтю, мені аж захотілося відвідати Великобурімський ліс, бо в нього наскільки цікава та захоплива історія. Наприклад цікаво читати, хто і коли розбудовував та розширював цей лісопарк. Я впевнена що є дуже багато парків, лісів чи насаджень Полтавщини, які здивують своїм великим минулим. Тому я буду сподіваюся на продовження цієї рубрики і чекатиму нових захопливих статтей

8 coldthedevil  
Завжди цікаво дізнатися про історію тієї чи іншої пам’ятки.Вона завжди наповнена цікавими подіями, пов’язана з багатьма відомими людьми.
Та і не просто ж так їх називають історико-культурними пам’ятками. Тому
прочитати про історію виникнення Великобурімського лісопарку було цікаво. Статтявийшла дуже змістовною, в ній зібрано все найголовніше про пам’ятку і гарно
подано. Сподіваюсь, що ця рубрика буде жити і на далі буде поповнюватись новими
статями.

7 anastejsabel  
Стаття «Історія виникнення Великобурімського лісопарку» дуже цікава!Коли читаєш її ти занурюєся в ту атмосферу і уявляєш як все відбувалося.Дізнатися про щось нове завжди корисно,тому з нетерпінням чекаю продовження рубрики.

6 doroshenkoevgenia  
Зазвичай, ідучи звичайними для нас місцями, ми не задумуємося, що колись тут все було по-іншому, що все має свою історію. Дякую за чудову можливість зануритися в атмосферу заснування цієї пам'ятки! З нетерпінням чекаємо на продовження рубрики!

5 vladagusar1103  
Садово-паркові комплекси ХVІІІ–ХІХ ст. займають важливе місце в історико-культурному надбанні нашого народу. Вони є важливими пам’ятками певної історичної епохи, носіями стильових особливостей національного паркового мистецтва. “Золотимˮ періодом у розвитку садово-паркового мистецтва в Україні було XVIII ст. У цей час та на початку ХІХ ст. будівництво садів і парків біля палаців, у міських і заміських дворянських маєтках набуло найбільшого розмаху.

4 irinadasenko678  
Дуже захоплююча стаття. Надзвичайно цікаво було читати про історію виникнення Великобурімського лісопарку.

3 zari999777555  
Коли поринаеш у подібну історичну канву, вчитуючись уважно у кожний рядок, — то неначе сам опиняєся посеред просторів цього парку, від початку становлення до величного розквіту. І як же багато зусиль було докладено, аби створити цей дивовижний "зелений" басейн! Скільки потрібно натхнення й відданості своїй справі, глибинної любові до природи рідного краю та вшанування багатств нашої прекрасної Землі!

2 dianastr2014  
Чудова рубрика! Надзвичайно цікаво читати. В уяві мимоволі народжуються ілюстрації до розповіді. А взагалі вже не раз на власному досвіді переконалася як цікаво вивчати історію рідних місць!

1 emaildownloadmi  
за чубаров ліс розкажіть, буде цікаво!

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2024 | Конструктор сайтів - uCoz