Ранньою весною з’являються іксодові кліщі. Ці членистоногі небезпечні для людини, оскільки крім укусу та проникнення в тканини тіла, є переносниками до 40 хвороб людини, і серед них таких особливо небезпечних, як енцефаліт, борреліоз, лихоманки. Тому, працюючи або відпочиваючи в лісі, на березі річки, на луках треба зважати на те, що на вас може потрапити кліщ. Ці невеликі за розміром тваринки (самички крупніші, до 4-х мм, самці менші за розмірами — до 2, 5 мм) сидять, очікуючи жертву, на кущах, нижніх гілках дерев і на траві. Особливо небезпечними є личинки кліщів, бо вони дуже дрібні, розміром біля 1 мм, їх важко роздивитись, але, заражені, переносять збудників хвороб так само, як і дорослі.

Життєвий цикл кліща починається з того моменту, коли самичка, напившись крові тварини чи людини (для розвитку яєць в її організмі це обов’язково), відпадає на землю й відкладає яйця. З них через деякий час виходять личинки, які вражають здебільшого дрібних ссавців: гризунів, комахоїдні, куницеві. Проте вони можуть зануритись і в тіло людини, потрапивши в місця з тонкою шкірою, особливо їх приваблюють пахви. Личинки одноразово живляться кров’ю, після чого відпадають на землю, де стають німфами, а ті в свою чергу після живлення та линяння перетворюються на дорослих кліщів. Після парування і порції крові самичка здатна відкладати яйця.

Побутує думка, що захисний одяг надійно захищає від кліщів, проте це не так. Якщо заправити сорочку чи блузку в штани, а штани в шкарпетки, на голову надіти капелюх, вірогідність попадання їх на тіло знижується, однак кліщ все ж може пролізти. Тому радять, особливо в місцях, де виявлені захворювання, які передаються кліщами, оглядати себе і дітей кожні дві години. Можна частіше перевіряти місця під поясом, манжетами, в місцях, де одяг щільно прилягає до тіла, та там, де відчувається подразнення волосків на тілі. В спекотну погоду краще надіти якомога менше одягу — тоді є можливість частіше оглядати себе. Захисні препарати, якими обробляють одяг, знижують вірогідність попадання на тіло кліщів. Також треба обробити захисними засобами собаку, інших домашніх тварин, адже вони теж хворіють, а собака може на шерсті занести кліщів у помешкання.

Прийшовши після перебування в місцевості, де є кліщі, краще за все зняти з себе увесь одяг, витрусити його, можна замочити у воді й випрати. Голову розчесати над листком паперу, газетою тощо. Обдивитись себе і дітей. Прийняти душ. Собаку ретельно обдивитись. Якщо ви принесли квіти, їх теж треба струсити над раковиною, ванною.

ж робити, якщо ви все ж пропустили кліща, і він занурився в тіло? По-перше, не панікувати. Радять викрутити його пінцетом, вийняти спеціальною виделкою, потім змазати місце проникнення рідиною, що знезаражує. В місцевостях неблагополучних по епідеміологічній ситуації, бажано здати вийнятого кліща в лабораторію для аналізу на захворювання. Кліщів, як того, що втрапив у тіло, так і знятих із себе, не можна розчавлювати руками — так теж можна заразитись, тому що патогенні мікроорганізми переходять із тіла кліща на руки.

З.Л. Берест

канд. біол. наук