Упродовж останніх років навколо національного парку йдуть жваві дебати – спочатку про доцільність його створення, а нині про його функціонування та перспективи розширення меж.

Процес створення НПП «Нижньосульський» був дійсно не простим (як між іншим й других НПП в Україні), особливо на стадії проектування, коли потрібно було погоджувати його створення з місцевими громадами. З огляду сьогодення зрозуміло, що місцеві громади не були підготовлені належним чином до прийняття рішень на користь його створення, оскільки не отримали необхідної інформації про плюси та мінуси в організації такого природно-заповідного об’єкту.

У 2010 році Указом Президента України парк все ж було створено.  Нині з державного бюджету на його утримання виділяються кошти, сформований штат працівників (відтепер в ньому працює понад 50 місцевих жителів), що дало можливість виконувати ті функції, які передбачені Законом України «Про природно-заповідний фонд України». Зокрема, здійснюється: природоохоронна робота (інспектори служби державної охорони парку забезпечують режим охорони території у відповідності до вимог природоохоронного законодавства); наукова робота (науковцями парку та спеціалістами інших наукових установ проводяться моніторингові дослідження стану ландшафтного та біологічного різноманіття з метою розробки рекомендацій щодо покращення ситуації в пониззі р. Сула та Сульській затоці); еколого-просвітницька робота (започатковуються екологічні стежки, розпочаті роботи зі створення візит-центру та музею, вивчається рекреаційний потенціал території з метою розвитку екологічного туризму, успішно упроваджується еколго-просвітницька робота з учнівською та студентською молоддю, спеціалісти відділу екологічної освіти керують роботою шкільного лісництва Худоліївської ЗОШ, беруть участь у конференціях та нарадах, проводять роз’яснювальну роботу серед місцевого населення тощо); господарська робота (працівники відділу звільняють територію парку від технічного сміття, у зимовий час формують систему лунок для надходження кисню гідро біонтам, виготовляють штучні гніздівлі для водо плаваючих, облаштовують місця відпочинку для рекреантів, виставляють та обслуговують природоохоронні та межові знаки, виконують інші роботи, пов’язані з господарською діяльністю парку).

Перебуваючи з візитом на Полтавщині, нинішній Президент України дав керівництву області доручення щодо розширення території НПП «Нижньосульський» за рахунок Сулинського заказника.

У відповідності до чинного законодавства це питання було включено в повістку денну сесії Бугаївської сільської ради, яка відбулася 30.08.2013 р. за участю представників НПП, управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області, природоохоронної прокуратури, Глобинської РДА, Сулинської рибінспекції, водгоспу, лісгоспу, громадських природорохоронців та екологів.

Першими свої доводи на користь розширення території НПП приводили працівники парку на чолі з в.о. директора Федоренком М.О., які розповідали про роботу парку, його завдання та перспективи розширення.

Опонентами в дебатах виступили представники Сулинської рибінспекції, лісгоспу та водгоспу. Основні доводи, які, на їх думку, унеможливлюють розширення території парку були такі:     

1.     НПП не є ефективним господарем, який до цього часу не встановив нинішніх меж парку в натурі, неспроможний забезпечити достатню охорону території.

2.     Чому розширення проводити саме за рахунок Сулинського заказника?

3.     На території НПП заборонено полювання, що буде робити керівництво парку, коли поголів’я дикого кабана досягне такої чисельності, коли він почне завдавати збитків полям фермерських господарств?

4.     У Положенні про парк передбачено надання платних послуг, а кошти, які будуть отримані, не підлягатимуть вилученню.

5.     Що буде з островами, які потрапляють в зону розширення?

Відповіді на поставлені запитання були надані працівниками парку в такі й же хронологічній послідовності:

1. З загальноукраїнського досвіду відомо, що встановлення меж в натурі (визначення чітких координат через супутник, виготовлення та встановлення межових та природоохоронних знаків державного зразка, реперів, буїв, аншлагів тощо) будь-якої природно-заповідної території – процес довготривалий та матеріально витратний. Значна кількість таких територій в Україні, навіть загальнодержавного значення, залишаються без винесених меж десятиліттями. Проте, це не є порушенням, оскільки у відповідності до ст.7 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України», цитую: «до встановлення меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду». У НПП «Нижньосульський» проект створення наявний, крім того нині, за рахунок держбюджету, розробляється Проект організації, який передбачено завершити до кінця нинішнього року.

Щодо забезпечення охорони території слід відмітити, що згідно ст.60 вищезгаданого Закону, охорона території НПП «Нижньосульський» покладається на службу його охорони, яка входить до складу служби державної охорони природно-заповідного фонду України і має статус правоохоронного органу з відповідними повноваженнями. Наразі служба охорони достатньо забезпечена кадровим потенціалом та матеріально-технічними засобами (водним та наземним транспортом, спецзасобами тощо), щоб ефективно охороняти природно-заповідну територію.

2. Розширення території НПП потрібно проводити за рахунок Сулинського заказника тому, що це передбачено розпорядженням президента України В.Ф.Януковича. Крім того, Сулинський заказник – вже існуючий природно-заповідний об’єкт, тому логічно, що розширення повинно відбутися на його основі.

3. Дійсно, так як і на інших природно-заповідних територіях України, на території НПП «Нижньосульський» полювання заборонено, у зв’язку з внесеними змінами до ЗУ «Про ПЗФ України» у 2010 р. Але слід зазначити, що національний парк, в основному, створено за рахунок вже існуючих охоронюваних територій, на яких полювання було б всерівно заборонено.

З метою врегулювання питання щодо недопущення перенаселення копитних на території НПП (зокрема кабана) 17.08.2013 р. науково-технічною Радою парку (членами якої є провідні фахівці наукових установ, представники державних органів влади та органів місцевого самоврядування) прийнято рішення про можливість та необхідність в таких випадках проводити регуляцію чисельності тварин.

4. Дійсно, згідно п.9.2 Положення про НПП «Нижньосульський», яке затверджене Мінекології України, передбачено платні послуги, буквально цитую: «кошти, отримані в результаті надання платних послуг згідно з переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 N 1913 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися бюджетними установами природно-заповідного фонду", є спеціальними коштами Парку і вилученню не підлягають. Ці кошти використовуються для здійснення заходів щодо охорони території та об'єктів Парку і провадження діяльності, передбаченої цим Положенням. Спеціальні кошти використовуються відповідно до кошторису, затвердженого Мінприроди в установленому порядку». Кінець цитати.

Які ж це послуги, які передбачені постановою №1913:

–       рекреаційна діяльність;

–       екскурсії екологічними стежками, до музеїв, еколого-просвітницьких центрів тощо;

–       організація та проведення освітньо-виховних заходів;

–       розбиття наметів, розкладання вогнищ у спеціально облаштованих місцях;

–       любительське (спортивне) рибальство;

–       прогулянка на велосипеді, човнах, конях;

–       фото- та відео послуги;

–       реалізація сувенірної продукції та деякі інші послуги.

Найбільший інтерес в обговоренні точився навколо рибальства. Коли запитали у представників Сулинської рибінспекції: «чи дозволяється здійснювати любительське рибальство в межах заказника?», відповідь була однозначною – ні, і ніколи цього не буде. Натомість представники НПП повідомили місцевим депутатам, що любительське та спортивне рибальство передбачено Положенням про парк, і у разі їх позитивного рішення щодо розширення його меж, місцеві жителі не тільки матимуть змогу вільно ловити рибу, а й використовувати свої плавзасоби, використання яких наразі суворо заборонено рибінспекцією. Крім того, існуюча практика в Україні, та на Полтавщині зокрема, передбачає, що місцеві жителі, ветерани ВВВ, інваліди, учасники бойових дій та інші соціально захищені верстви населення – отримують послуги (в т.ч. рибалять) –  БЕЗКОШТОВНО.

5. Є два варіанти: перший – острови взагалі не включати у розширення території НПП; варіант другий – включити, але без вилучення у землевласника, тобто лісгоспу. В обох варіантах землевласником та господарем залишиться лісгосп, оскільки не тільки острови, а й вода буде включена в межі парку без вилучення, крім того територія буде віднесена до господарської зони чи зони регульованої рекреації, де господарська діяльність не заборонена.

Отже, депутати Бугаївської сільської ради більше ніж дві години слухали доводи та аргументи обох сторін, у результаті чого проголосували за рішення, яке передбачає виконання певних умов, що дасть можливість прийняти позитивне рішення на користь розширення території парку за рахунок Сулинського заказника.

І на завершення хочу задати декілька риторичних запитань представникам Сулинської рибінспекції, які найактивніше (хоча й малокомпетентно) опонували працівникам парку. Де ж та риба, яку ви так р’яно охороняєте – лящ, судак, білий амур, товстолоб, сом? Можливо на прилавках наших магазинів? – ні, там суцільний закордонний асортимент з найвіддаленіших від України країн, причому таких видів, що язик зламаєш, сумнівної якості та харчової цінності. А чому ви так тримаєтесь за територію Сулинського заказника? Хочете зберегти рибні запаси? Тоді ще раз прочитайте цей абзац.

Шановні мешканці територіальних громад Придніпров’я! За свої права потрібно боротись. Думайте не лише про сьогоднішній день, а й про те, що залишите своїм нащадкам. Богом дані Вам природні багатства потрібно не лише бездумно використовувати, а й охороняти та примножувати. Тож прийміть правильне рішення. Нехай Вам усім щастить.

З повагою, кандидат біологічних наук, член науково-технічної Ради НПП «Нижньосульський», заступник декана природничого факультету з природоохоронної та еколого-просвітницької роботи ПНПУ імені В.Г.Короленка Віктор Попельнюх.