Водно-болотні угіддя поблизу сіл Великоселецьке та Плехів є надзвичайно цінними у науковому та природоохоронному відношенні. Тут розташована низка мальовничих озер, таких як Срібне, Пелехове, Зяблюкове та інші. Між озерами наявні луки різних рівнів, заболочені низини, а також штучні дамби, що з’єднують гряди з лучною рослинністю, які викошуються місцевим населенням. У каналах уздовж основної дамби на час обстеження (17.07.20 р.) була наявна вода, а більшість озер в значній мірі пересохли.

          Різноманітні біотопічні умови водно-болотних угідь ділянки визначають відносне багатство тваринного світу.

      Із великих ссавців тут трапляються козуля європейська (розмножується), лисиця звичайна (виявлена виводкова нора). Ознак присутності собаки єнотоподібного та бобра, які ще декілька років назад були тут численними, не виявлено. На луках поблизу озера Срібного виявлені нечисленні свіжі пориї свиней диких.

          Птахи були представлені поодинокими чаплями сірою та великою білою, лунем болотним, також зграями чирків-тріскунків (до 60 особин) та чибисів (до 30 особин). На дамбах, де місцями наявна деревно-чагарникова рослинність, тримались виводки сорокопудів-жуланів та шпаків.

          Звичайними на підвищених ділянках луків є ящірка прудка, а в каналі поблизу дамби – черепаха болотна.

          Із цікавих знахідок, слід відмітити присутність рідкісного хижого птаха підорлика малого (Червона книга України), якого ми вперше спостерігали у гніздовий період на території нашого Парку.

          Ентомофауна угідь виявилась дещо збідненою. Яскравою плямою на фоні зелених заростей вирізнявся метелик адмірал, фарби крил якого ще не встигли потьмяніти. На луках зустрівся сонцевик будяковий, а біля каналу — кутокрилка С-біле. Ці німфаліди нещодавно відродились із лялечок і будуть зимувати, одні у нас, а  деякі помандрують на південь. Літали й білани, здебільшого білан бруквяний, очняки Памфіл та волове око, головчаки, синявці, зокрема дукачик бурий (фото), та інші метелики.

          Відмічені клопи: щитник лінійчастий, крайовик щавлевий; жуки — скритоголов  шовковистий, листоїд мальвовий, сонечко азійське. З прямокрилих, які в цей час як звичайно домінують у біотопах з лучною рослинністю, необхідно назвати великого за розмірами тіла коника сірого (фото). На березі каналу знайдено загиблу дорослу особину вовчка.

          Бабки були представлені стрілками, тонкочеревцями, лютками, з яких лютка Брауера включена до Додатку ІV ЄЕС про охорону природних середовищ існування дикої флори і фауни (“Оселишної директиви”). З мух-повисюх (сирфід) вдалось зафіксувати сферофорію розмальовану,  бджоловидку Eristalis tenax (L.) та Syrphus ribesii (L.).

          Галоутворювачі здивували великою кількістю галів дивинової галиці та незвичайним великим кулеподібним галом, утвореним грибом базидіоміцетом Melampsora deformans Leppik на вербі білій. На тій же рослині відмічена й омела біла. На гільці верби викликала наріст Agrobacterium tumefaciens (Sm. et Towns.) Conn. На листках в’язу численні гали кліщика Aceria campestricola (Frauenfeld), на вільсі листкові гали — Aceria nalepai (Focvken) та Eriophyes inangulis (Nal.).

          Невелика бджілка Macropis europaea Warncke (фото) з меліттид була сфотографована під час збирання нектару та пилку. Гнізда ця бджілка будує в землі — численні входи в нірки спостерігались на окремих ділянках, зокрема на піщаних викидах із нір лисиці. Цікава бджілка тим, що волоски у самичок на гомілках та 1-му членику лапок задніх ніг білі, сильно розвинуті, й виглядають її гомілки як із білою щіточкою.

Інформацію підготували М.Л. Клєстов та З.Л. Берест.