В природі завжди доброта і ласка.
Цікавтесь, придивляйтеся усі.
І бережіть, любіть природу-диво.
Вона натхнення щедро роздає.
І проживете радісно, й щасливо,
Бо загадка у ній і сила є.

Наша природа – багата та різноманітна. У нас є просторі степи, луки й густі ліси, бурхливі річки та спокійні озера, на просторах ростуть безліч видів рослин та водиться величезна кількість тварин. Змінюються пори року – і кожна з них дарує нам свою особливу красу.

Найтепліша та найблагодатніша пора року - це, звичайно ж, літо. Влітку вся природа живе на повну силу. Зеленіють дерева, на них зріють соковиті плоди. Цвітуть квіти на клумбах, у полях та на луках. Тварини та птахи трудяться, добуваючи їжу. Ніхто не впадає у сплячку, всі живуть повним життям.

Одним із представників квіткового розмаю весняної та літної пори, є види рослин родини Зозулинцеві.

Орхідні або Зозулинцеві (Orchidaceae) — родина однодольних багаторічних наземних чи епіфітних (в тропіках) трав'янистих рослин. Нараховує до 35 тисяч видів.

Латинська назва походить від давньогрецького ὄρχις (яєчко) через пару бульб, які нагадують яєчка. В українські мові має власну назву «Зозулинець».

Зозулинець — багаторічна бульбова трав'яниста рослина. Середня висота стебла 10-50 см. На корені потовщення у вигляді двох бульб. Листя широколанцетні або лінійно-широколанцетні, охоплюють стебло з звуженням в черешок.

Квітки невеликі, від світлорожевих до темно-вишневих, зібрані в довге багатоквіткове колосовидне суцвіття довжиною 7-9, іноді 15 см. Верхні пелюстки квітки утворюють шолом, а нижні — губу з шпорцем. Червонуваті цятки на губі служать орієнтиром для запилювальних комах. В очікуванні запилення квіти зозулинця можуть не в'янути протягом 7-10 днів, але в'януть відразу при попаданні пилку на рильце маточки. Цвіте з квітня по серпень.

У більшості видів єдиний спосіб розмноження — насіннєвий. Деякі види, наприклад, зозулинець шоломоносний, можуть розмножуватися вегетативно, розвиваючи замість однієї дві нові бульби.

На даний час, на території Національного природного парку «Нижньосульський» налічується 4 види родини Зозулинцеві, які занесені до Червоної книги України, та охороняються на території парку.

·     Найбільш поширений зозулинець болотний  Anacamptis palustris (Jacq.) зустрічається майже по всій території парку здебільшого в заплавних луках. Окрім Червоної книги України вид занесений до Червоної книги Італії, Росії, охоронного списку Бельгії, додатку до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES). 

·       коручка болотна Epipactis palustris (Занесено до Додатку ІІ CITES) зростає на заторфованій долині річок, улоговини, заболочених схилах з мокрими і сирими торфовоболотними ґрунтами.

·       пальчатокорінник м`ясочервоний Dactylorchis incarnata (L.) Verm (Занесено до Додатку ІІ CITES. ), зростає переважно на відкритих місцях, вологих і сирих, слабко кислих або нейтральних ґрунтах на евтрофних та мезотрофних болотах, заплавних та низинних луках, серед чагарників, на узліссях, в рідколіссях, світлих лісах, на торфовищах, тощо.

·       пальчатокорінник травневий Dactylorhiza majalis. (Занесений до переліку CITES) зростає на вологих луках та узліссях.

Основною причиною зменшення чисельності даних видів  є осушення боліт, викошування лук, випасання, рекреаційне навантаження, збирання квітучих рослин, викопування, сільськогосподарське освоєння земель.

Тому, працівники Парку закликають об’єднатись у збереженні природи. Щоб краса природи не збідніла, не зникли її чудові ландшафти, не втратили чудове різнотрав’я, цінне для всієї Україні,  не зміліли річки, не вимирали тварини ми маємо піклуватися про неї, не смітити на вулицях і під час відпочинку. Це зовсім неважко, а може принести хороший результат, якщо ми всі так робитимемо.

Автор: молодший науковий співробітник Юлія Лук"яненко