Четвер, 24.06.2021, 23:12Головна | Реєстрація | Вхід

Форма входу

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 597

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Пошук

Календар

«  Грудень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031

Архів записів

Друзі сайту

Головна » 2013 » Грудень » 18 » КРАСА ВРЯТУЄ СВІТ (закінчення)
23:58
КРАСА ВРЯТУЄ СВІТ (закінчення)

Подорож до Криму настільки сподобалась, що з часу першої публікації відбулася поїздка ще однієї групи студентів та викладачів цим же маршрутом. Але все ж таки цикл публікацій, як і обіцяв, хочу завершити презентацією фото з виставки бонсай, яку ми відвідали в парку Парадіз.

Бонсай, в буквальному перекладі з японського, означає – «вирощування у підносі», яке зараз більше відоме як мистецтво вирощування точної копії справжнього дерева в мініатюрі. Насправді, японці цей термін та саме мистецтво запозичили у Китаї, яке було там започатковане ще до нашої ери (200-і роки до н.е.). Перші ж достовірні писемні джерела, які підтверджують виникнення стилю бонсай, датуються VIII-X ст. (епоха династії Тан), коли вперше в настінному живопису з’явилося зображення рослини в горщику. Така техніка вирощування була названа  китайцями «пень-цай», (звідси на японську манеру – бонсай).

Нині мистецтво бонсай, яке є вражаючим явищем японської культури – ціла філософія, яку нам, європейцям, напевно ніколи не збагнути. Ми, можемо лише до нього долучатися та знайомитись, або, в кінці кінців, тільки копіювати, але ніколи не зможемо повністю пізнати філософську складову. Наприклад, трудно нам зараз уявити та збагнути, що, на наш погляд, неживі камені, насправді в Японії сприймаються як живі сади. Безумовно це традиції, історія, філософія, міра сприйняття живого та неживого та багато ще чого, що притаманно для Сходу та не зовсім зрозуміло для Заходу. Нам більше до вподоби живопис, хоча якою б віртуозною технікою він не був виконаний – ніколи не передасть та не замінить живого сприйняття, хоча й в неживому (наприклад сади з каміння). У цьому й полягає глибока філософія все тих же японців, а не комерційний підхід більшості європейців – шанувальників живопису.

І так, вашій увазі пропонуються деякі композиції з колекції бонсай парку Парадіз.

            
Фото 1. Клен трилопатевий (вік - 23 роки)  Фото 2. Сосна кримська (вік - 50 років)


                   

Фото 3. Дуб камяний (вік - 43 роки) Фото 4. Кедр атласний (вік - 80 років)


                   

Фото 5. Гінго дволопатеве (вік - 11 років) Фото 6. Вяз польовий (вік - 38 років)


               
 Фото 7. Бугенвілія гола (вік - 7 років)  Фото 8. Полуничник дрібнолистий (вік - 35 років)


               
Фото 9. Можевельник високий (вік - 35 років) Фото 10. Граб східний (вік - 30 років)


              
Фото 11. Кедр гімалайський (вік - 47 років) Фото 12. Сосна кримська (вік - 150 років)



Підготував: фахівець відділу екологічної освіти В.В.Попельнюх

  
Переглядів: 781 | Додав: Oxana | Рейтинг: 3.0/4
Всього коментарів: 10
10 фахівець відділу екоосвіти   [Матеріал]
Колего Олено! Дякую за допомогу у спілкуванні з Марією. Фактично все правильно пояснено. Дякую.

9 Елена   [Матеріал]
Шановна Маріє! Якщо Ви не зрозуміли, під цим ніком - автор статті Попельнюх В.В., який, крім НПП, працює в ПНПУ. Тому, між цими установами є тісна співпраця щодо еколого-просвітницької роботи, в тому числі й забезпечення таких екскурсій. Мова в цій публікації не йшла про практики, а лише про екскурсії. З екскурсіями ми відвідуємо й НПП. Крім того розглядається можливість проходження польової практики студентів-екологів на території НПП. Саме тому на сайті розміщуються багатовекторні напрямки роботи відділу екоосвіти НПП. Сподіваюсь, що моя відповідь задовольнить Вас.

8 Марія   [Матеріал]
Це звичайно добре, що Ви із студентами проходите практику на різних заповідних територіях, переважно всі студенти природничих факультетів ВНЗ проходять так практику. Але, фахівець відділу екоосвіти, за НПП Ви мені нічого і невідповіли! Наскільки я знаю практику на території "Нижньосульського" студенти не проходять (тому що це новостворена установа і все попереду), саме тому і незрозуміло яке саме відношення має ця публікація до парку (але я не заперечую що стаття цікава)!

7 фахівець відділу екоосвіти   [Матеріал]
Маріє! Секретів ніяких немає. Наразі є певні природно-заповідні території, які ми відвідуємо зі студентами,та не тільки з ними, щорічно (біосферний заповідник "Асканія-Нова", у Карадазькому природному заповіднику вже поспіль 7 років проводимо тижневу польову практику для студентів з ботаніки та зоології, "Софіївка", Карпатський НПП та ін.). Намагаємося й розширювати географію таких місць. Наприклад у цьому році започаткували маршрут на о.Хортиця - памятку природи та НПП "Святі гори", парк-памятку садово-паркового мистецтва "Айвазовське", Нікітський ботанічний сад. Регулярно відвідуємо й соляні шахти в Соледарі. Не забуваємо й місцеві природно-заповідні обєкти.

6 Валерий Шовкопляс   [Матеріал]
Марія, на мою думку можливо створити багато спільних праць. Як ви назвали "дружба", вона ніколи не буде зайвою у відношеннях.

5 Марія   [Матеріал]
Я так зрозуміла, що в цій поїздці була домовленість про співпрацю між установами.Якщо це не секрет, то які подальші спільні заходи будуть відбуватися між цими установами?Яка перспектива цієї "дружби?"

4 фахівець відділу екоосвіти   [Матеріал]
Маріє! Все дуже просто. Природно-заповідні установи, до яких відноситься й НПП "Нижньосульський" відповідно до чинного законодавства повинні займатися екопросвітництвом, яке не обмежиється лише їх територіями. Екопросвітництвом займаються фахівці відділу. Фахівцем відділу екологічної освіти та виховання НПП є й Попельнюх В.В. - заступник декана природничого факультету з природоохоронної та еколого-просвітницької роботи ПНПУ імені В.Г.Короленка, який у відповідності до своїх повноважень та спеціалізації забезпечує співпрацю парку з різними установами, організаціями та органами місцевого самоврядування (в тому числі в питаннях екопросвітництва, організовуючи поїздки студентів як в НПП, так і в інші охоронювані та цікаві місця). Все це позитивно спрацьовує на імідж парку як осередку екопрпосвітництва в регіоні.

3 Марія   [Матеріал]
Це все звичайно добре, що викладачі із студентами їздять на різноманітні екскурсії.Але, яке це має відношення до Національного природного парку "Нижньосульський"????

2 Дарт Вейдер Кривенко   [Матеріал]
Останнім часом популярність цього мистецтва неймовірно виросла. Дерева бонсай з'явились у магазинах, садових центрах, проте здебільшого це псевдобонсай - пеньки в’язів, дзелькви, фікуса чи кармони які обросли декількома гілочками.Я згодний з вами Валерій Шовкопляс!

1 Валерий Шовкопляс   [Матеріал]
не погано, давно подобалися рослини даного типу! От тільки вони ще й вимагають мистецва вирощування )

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2021 | Конструктор сайтів - uCoz