Подорож до Криму настільки сподобалась, що з часу першої публікації відбулася поїздка ще однієї групи студентів та викладачів цим же маршрутом. Але все ж таки цикл публікацій, як і обіцяв, хочу завершити презентацією фото з виставки бонсай, яку ми відвідали в парку Парадіз.

Бонсай, в буквальному перекладі з японського, означає – «вирощування у підносі», яке зараз більше відоме як мистецтво вирощування точної копії справжнього дерева в мініатюрі. Насправді, японці цей термін та саме мистецтво запозичили у Китаї, яке було там започатковане ще до нашої ери (200-і роки до н.е.). Перші ж достовірні писемні джерела, які підтверджують виникнення стилю бонсай, датуються VIII-X ст. (епоха династії Тан), коли вперше в настінному живопису з’явилося зображення рослини в горщику. Така техніка вирощування була названа  китайцями «пень-цай», (звідси на японську манеру – бонсай).

Нині мистецтво бонсай, яке є вражаючим явищем японської культури – ціла філософія, яку нам, європейцям, напевно ніколи не збагнути. Ми, можемо лише до нього долучатися та знайомитись, або, в кінці кінців, тільки копіювати, але ніколи не зможемо повністю пізнати філософську складову. Наприклад, трудно нам зараз уявити та збагнути, що, на наш погляд, неживі камені, насправді в Японії сприймаються як живі сади. Безумовно це традиції, історія, філософія, міра сприйняття живого та неживого та багато ще чого, що притаманно для Сходу та не зовсім зрозуміло для Заходу. Нам більше до вподоби живопис, хоча якою б віртуозною технікою він не був виконаний – ніколи не передасть та не замінить живого сприйняття, хоча й в неживому (наприклад сади з каміння). У цьому й полягає глибока філософія все тих же японців, а не комерційний підхід більшості європейців – шанувальників живопису.

І так, вашій увазі пропонуються деякі композиції з колекції бонсай парку Парадіз.

            
Фото 1. Клен трилопатевий (вік - 23 роки)  Фото 2. Сосна кримська (вік - 50 років)

Фото 3. Дуб кам’яний (вік - 43 роки) Фото 4. Кедр атласний (вік - 80 років)

Фото 5. Гінго дволопатеве (вік - 11 років) Фото 6. В’яз польовий (вік - 38 років)

               
 Фото 7. Бугенвілія гола (вік - 7 років)  Фото 8. Полуничник дрібнолистий (вік - 35 років)

               
Фото 9. Можевельник високий (вік - 35 років) Фото 10. Граб східний (вік - 30 років)

              
Фото 11. Кедр гімалайський (вік - 47 років) Фото 12. Сосна кримська (вік - 150 років)

Підготував: фахівець відділу екологічної освіти В.В.Попельнюх