МЕШКАНЦІ ОЧЕРЕТЯНИХ ЗАРОСТІВ ТЕРИТОРІЇ НПП “НИЖНЬОСУЛЬСЬКИЙ”

     В цьому очерку мова піде про птаха з дуже цікавою історією заселення пониззя Сули – синицю вусату Panurus biarmicus (L.1758).

         До середини минулого століття цей птах мешкав виключно в плавнях  річок та морських узбережжях півдня України,  віддаючи перевагу очеретяним заростям,  де він знаходив їжу і розмножувався.

        З появою каскаду Дніпровських водосховищ,  в межах яких з’явились плавневі ділянки з великими масивами очеретяних заростів, синиця вусата стала поступово освоювати одне водосховище за іншим, розселяючись у північному напрямку. Так вона добралась і до пониззя Сули, де пристосувалась до місцевих умов і живе осіло.

        Синиця вусата має довгий хвіст, трохи більша за синицю довгохвосту. Голова самців зверху попелясто-сіра, по боках шиї наявні парні чорні смуги – «вуса». Забарвлення верху тіла іржаво-руде, низ тіла білий з рожевим відтінком на грудях з боків і рудий по боках тіла. У дорослої самки немає чорних «вусів» та чорного надхвістя. Молоді птахи схожі на самок.

        У природі визначаються за характерним забарвленням, довгому хвосту та голосу металічного тембру. Позивка - «цвінь-цвінь», або «ціті-ціті». Взагалі голос синиці вусатої не подібний до інших птахів, що мешкають в очеретах.

        Живиться вусата синиця комахами та павуками, яких розшукує в очеретяних заростях. В осінньо-зимовий період поїдає також насіння водяних рослин.

        Гніздиться в очеретяних заростях біля самої землі і над водою. Гніздо схоже на глибоку чашу і будується із сухих стебел та листя очерету. Повна кладка з 5-7 білих яєць з темними крапками і рисочками. Насиджують самка і самець 12 – 15 днів. Пташенята залишаються в гнізді до 13 днів. Після закінчення гніздування ведуть кочовий спосіб життя.

        Синиці вусаті дуже гарні птахи і є прикрасою плавневого ландшафту. Потребують охорони, дуже страждають від весняних палів.

Начальник відділу Науки, канд. біол. наук

М.Л. Клєстов