У вступному слові до цієї публікації хочу зазначити, що на мій погляд,  людство, принаймні те, яке відносить себе до цивілізованого соціуму, вже збагнуло про надзвичайну вразливість не лише довкілля, а й планети Земля вцілому. По крайній мірі цього дуже б хотілося. Чому так скептично? Для мене причини очевидні, які крім того, мають динамічний характер в сторону погіршення ситуації. Якщо перераховувати всі проблеми та загрози – не вистачить ні часу, ні місця. Тому, наведу лише деякі з них, які постійно на-слуху і дійсно загрожують у планетарному масштабі не лише в перспективі, а вже зараз.

Одна з глобальних проблем – зміна клімату на Планеті, через так званий «парниковий ефект». Деякі скептики, навіть ті, які мають пряме, чи опосередковане відношення до науки, як такої, стверджують, що це тимчасові проблеми періодичного (циклічного) характеру. Погодитися з ними не можу, оскільки циклічність передбачає певні терміни, як правило не тривалі у часі. Щодо глобального потепління, то воно вже має кількадесятирічну зростаючу  тенденцію, яка за всіма ознаками буде продовжуватись ще дуже довго. Однією з причин «парникового ефекту» – надмірні викиди вуглекислого газу в атмосферу, який піднімаючись у верхні її шари, створює екран, що пропускає сонячне випромінювання, але не випускає надмірної кількості тепла у космічний простір, тим самим «розігріваючи» Землю. Звісно, що це лише примітивна схема, механізми насправді більш складні, але важливіше інше. Що з цим робити? Все дуже просто – різко скоротити викиди «парникових» газів. А чи це реально? Гадаю, що швидко ні! Питання лежить у площині не стільки бажання чи не бажання міжнародної спільноти (вона за), скільки у площині бізнес інтересів міжнародних корпорацій, діяльність яких пов’язана з шкідливими викидами в атмосферу (відповідні заводи, фабрики, гірничо-рудна промисловість, різні види транспорту з двигунами внутрішнього згорання тощо). А це цілі індустрії, на функціонування яких залучена величезна кількість продуктивних сил, що отримує засоби для свого існування. Фактично замкнене коло. Щоправда в останні роки, наприклад, відбувся значний прорив у випуску електроавтомобілів. Інша справа як швидко вони зможуть замінити традиційні, вихлопні гази яких є надзвичайно небезпечними? І чи це зможе реально вплинути на ситуацію? Звісно ж це риторичні запитання.

 (Продовження в наступній публікації)

Підготував: фахівець відділу екологічної освіти Віктор Попельнюх.