У попередній публікації було акцентовано увагу на глобальних проблемах планети Земля, зокрема через так званий «парниковий ефект» та його причини. Зараз ми розглянемо наслідки зміни клімату в результаті цього ефекту. За даними ООН, із кінця ХІХ до початку ХХІ ст. температура на земній кулі підвищилася на 0,6 0С. В останні десятиліття темпи такого зростання мають сталий динамічний характер. Причиною цього є діяльність людини, яка впливає прямо – спалюючи велику кількість вугілля, нафти, газу, чи опосередковано – через надмірні викиди вуглекислого газу з виробництв у атмосферу (за остання 120 років вміст СО2 в повітрі збільшився на 17%), знищення лісів, які є основними його утилізаторами та через роботу двигунів внутрішнього згорання (один пасажирський реактивний літак протягом 8 годин польоту поглинає від 50 до 75 т кисню і викидаючи декілька т СО2 та інших сполук). Які ж наслідки «парникового ефекту», за умови, якщо температура на нашій планеті підвищиться на декілька градусів?: 1) відбудуться зміни таких найважливіших кліматичних параметрів, як кількість опадів, хмарний покрив, океанічні течії, розміри полярних крижаних полів; 2) внутрішні райони континентів стануть сухішими, а узбережжя вологішими, зими будуть коротшими і теплішими, а літо – тривалішим і спекотнішим; 3) основні кліматичні зони в північній півкулі змістяться на північ приблизно на 400 км, що зумовить потепління в зоні тундри, танення шару вічної мерзлоти й полярних крижаних мас; 4) у середніх широтах, тобто в головних «хлібних» районах і зокрема в Україні, клімат стане напівпустельним, і врожаї зерна різко скоротяться; 5) відбудеться танення льодовиків Гренландії та Антарктиди, рівень Світового океану підвищиться на 6-10 м, що призведе до затоплення 20% суші.
Наступна проблема – руйнування озонового шару, який має надзвичайне важливе значення. Він розташований на висоті 20-50 км і захищає все живе на Землі від згубної дії так званого «жорсткого» ультрафіолетового випромінювання Сонця (довжина хвилі 280-100 нм). Руйнування озонового шару відбувається таким чином: 1) хімічна промисловість, яка випускає речовини, що містять хлор та бром (вони є найбільш агресивними до озону), спричинює нагромадження в атмосфері так званих озоноруйнівних газів (ОРГ); 2) ОРГ піднімаються на висоту озонового шару (найбільш сприятливі умови в приполярних районах); 3) під дією сонячних променів з техногенних газів виділяється хлор, який руйнує озон (О3) , відбираючи один із трьох атомів кисню й перетворюючи його на О2 ( кожен атом хлору може розкласти 100 тис. молекул озону. Руйнування озонового шару над Європою розпочалося у другій половині минулого століття, і за деякими прогнозами без адекватних дій з боку людини до 2025 р. він може стати тоншим на 30%.
Не меншою загрозою для планети є опустелення як наслідок не ефективного ведення сільського господарства, військова діяльність (ймовірність застосування озброєнь масового враження, розробки в напрямку штучного провокування землетрусів, створення радарних систем з потужними радіохвилями, зміна клімату тощо), забруднення гідросфери (наземних та підземних джерел водопостачання) тощо.
(Продовження в наступній публікації)
Підготував: фахівець відділу екологічної освіти Віктор Попельнюх.
|