Повідомлення 3.
5. Охоронні ділянки (ОД) закладені у 2016 р. з метою охорони гнізд орлана-білохвіста та місць розмноження горностая та видри річкової.
1) Охоронна ділянка № 1. Гніздова ділянка орлана-білохвіста Haliaeetus allbicilla (L.1758) на острові Коханівка (гніздо та прилеглі площі в радіусі 500 м).
2) Охоронна ділянка № 2. Гніздова ділянка орлана-білохвіста Haliaeetus allbicilla (L.1758) на острові Лящівка-2 (гніздо та прилеглі площі в радіусі 500 м).
3) Охоронна ділянка № 3. Гніздова ділянка орлана-білохвіста Haliaeetus allbicilla (L.1758) в південній частині острова Чубарово (гніздо та прилеглі площі в радіусі 500 м).
4) Охоронна ділянка № 4. Гніздова ділянка орлана-білохвіста Haliaeetus allbicilla (L.1758) в центральній частині острова Чубарово (гніздо та прилеглі площі в радіусі 500 м).
5) Охоронна ділянка № 5. Гніздова ділянка орлана-білохвіста Haliaeetus allbicilla (L.1758) поблизу села Плехів (гніздо та прилеглі площі в радіусі 500 м).
6) Охоронна ділянка № 6. Місце розмноження горностая Mustela erminea L. 1758 та видри річкової Lutra lutra L. 1758 поблизу села Плехів загальною площею 34 га.
6. Гідробіологічні станції (ГС)
При виборі точок моніторингу – гідробіологічних станцій (ГС) обираються найхарактерніші ділянки гідроекосистеми. При цьому враховуються основні екологічні чинники (геоморфологічна характеристика, гідрологічний, гідрофізичний, гідрохімічний режими, еколого-токсикологічна ситуація), досліджується біорізноманіття (водорості і безхребетні різних екологічних груп, іхтіофауна) і визначається екологічний стан водної екосистеми.
Очевидно, що обрані станції, на яких виконуються спостереження, відповідають основним гідроекосистемам НПП. Для комплексного моніторингу необхідно враховувати угруповання вищих водних рослин, водоростей, водних безхребетних, іхтіофауни та навколо водний тваринний світ.
Нижче наводимо короткий опис гідробіологічних станцій з координатами GPS, які закладені у 2011 році (карта додається):
Річковий акваландшафт: р. Сула від північної межі парку до траверза с. Горошино. Типово річкова екосистема, де не спостерігається підпору вод Кременчуцьким водосховищем. Добре виражена річкова течія.
Станція 1а (49°38¢45² п. ш. 32°43¢21² с. д.). Станція розташована на р. Сула вище с. Горошино. Відсутнє суцільне заростання прибережних мілководь вищими водяними рослинами, трапляються лише окремі невеликі масиви очерету звичайного і рогозу вузьколистого. Рослини з плаваючим листям і занурені відсутні. Береги обривисті.
Ст. 1 (49°38¢35² п. ш. 32°42¢45² с. д.). Станція розташована на р. Сула (траверз с. Горошино), де візуально нами встановлено закінчення підпору вод водосховища. Заростання прибережних мілководь не суцільне. Домінує очерет звичайний. Субдомінанти – рогіз вузьколистий, ряска. Береги обривисті, глинисті.
Річково-естуарний акваладншафт: р. Сула від траверза с. Ст. Мохнач до траверза с. Мирони. Русло річки починає розгалужуватися на рукави з чітко вираженим підпором водами водосховища. Швидкість течії нижча.
Ст. 2 (49°38¢28² п. ш. 32°42¢24² с. д.). Станція розташована на р. Сула 3 км нижче с. Горошино (траверз с. Старий Мохнач). Чітко виражений підпір вод водосховища. Суцільне заростання прибережних мілководь із домінуванням рогозу вузьколистого, очерету звичайного. Субдомінанти: рдесник блискучий, пронизанолистий.
Ст. 3 (49°37¢18² п. ш. 32°42¢52² с. д.). Станція розташована на р. Сула на траверзі с. Мохнач. Спостерігається розшарування русла Сули на рукави. Суцільне заростання прибережних мілководь. Домінує очерет звичайний, субдомінанти – латаття біле, рдесник пронизанолистий, гребінчастий, ряска.
Ст. 4 (49°35¢55² п. ш. 32°43¢04² с. д.). Станція розташована на р. Сула на траверзі с. Мирони – с. Велика Бурімка (урочище Драчки). Спостерігається підпір вод водосховища. Суцільне заростання прибережних мілководь із домінуванням очерету звичайного, рогозу вузьколистого. Субдомінанти: латаття біле, рдесник блискучий, пронизанолистий.
Естуарний акваландшафт: Сульська затока від урочища Чубарів ліс до мосту с. Липове. Добре виражена проточно-острівна заплава. Водообмін визначається течією р. Сули і величиною підпору вод Кременчуцького водосховища.
Ст. 5 (49°34¢31² п. ш. 32°44¢12² с. д.). Станція розміщена у Сульській затоці на траверзі урочища Чубарів ліс. З правого боку розташований острів з листяним лісом. Береги піщані. Суцільне заростання прибережних мілководь. Ярусність рослин: з боку берега – очерет звичайний, далі – рогіз вузьколистий, далі латаття біле, сальвінія плаваюча, рдесник пронизанолистий, гребінчастий, блискучий, кушир занурений.
Ст. 6 (49°34¢23² п. ш. 32°45¢04² с. д.). Станція розташована у правому рукаві русла Сули на траверзі с. Погребняки. Суцільне заростання мілководь з домінуванням очерету звичайного і рогозу вузьколистого. Субдомінант – латаття біле.
Ст. 7 (49°33¢24² п. ш. 32°44¢49² с. д.). Станція розташована у Сульській затоці на траверзі верхньої частини о. Високе. Заростання мілководь з домінуванням очерету звичайного і рогозу вузьколистого. Субдомінант – латаття біле.
Ст. 8 (49°32¢54² п. ш. 32°42¢10² с. д.). Станція розташована у Сульській затоці на траверзі с. Лящівка. Заростання мілководь із домінуванням очерету звичайного.
Ст. 9 (49°32¢26² п.ш. 32°44¢51² с. д.). Станція розташована у Сульській затоці на траверзі нижньої частини о. Високе і нижньої межі с. Дем’янівка (з лівого боку). Заростання мілководь з домінуванням рогозу вузьколистого, очерету звичайного.
Ст. 10 (49°31¢28² п.ш. 32°42¢32² с. д.). Станція розташована у Сульській затоці у 2 км вище моста на траверзі острова “Лящівка“ 100 м в бік насосної станції. Острів з листяним лісом. Береги обривисті. Заростання мілководь із домінуванням рогозу вузьколистого, очерету звичайного.
7. Фенологічні профілі (ФП)
В вересні 2013 року на території НПП «Нижньосульський» було закладено 2 фенологічні профілі з метою проведення фенологічних спостережень за сезонними явищами природи та елементами живої природи: зоологічних (фенологія міграцій птахів, сезонна поява і зникнення зимосплячих тварин, певних груп безхребетних, нерест у риб), ботанічних (сезонний розвиток рослинності) та мікологічних (сезонний розвиток окремих видів грибів) тощо, які охоплюють кілька основних екосистем (озерна, болотна, лучна, річкова та лісова).
ФП № 1 – початок профілю гідрологічний заказник «Рогозів кут», через сосновий ліс до озера Судебське з виходом на ділянку дубового лісу.
ФП № 2 – початок профілю від с. Матвіївка вздовж р. Сула та її заплави.
Розроблена спеціальна картка фенологічних спостережень.
Укладачі:
Начальник відділу Науки М.Л. Клєстов, молодші наукові співробітники Ю.М. Лук’яненко та О.І. Кропивка
| 
