Головна » 2020 » Вересень » 3 » Обліки лелеки чорного на території НПП “Нижньосульський” та прилеглих водно-болотних ділянках у серпні 2020 року
13:55
Обліки лелеки чорного на території НПП “Нижньосульський” та прилеглих водно-болотних ділянках у серпні 2020 року
На виконання наказу Мінприроди України від 11.03.2019 р. № 102 «Про затвердження Плану дій щодо збереження чорного лелеки Ciconia nigra в Україні» співробітниками Парку проводяться спостереження за перебуванням цього рідкісного, занесеного до Червоної книги України, птаха.
Причому, в цій цікавій роботі приймають активну участь як науковці та працівники інших підрозділів Парку, так і представники мисливських організацій і небайдужі любителі природи.
За час спостережень з’ясувалось, що лелека чорний в межах території НПП «Нижньосульський» не розмножується, а з’являється під час сезонних міграцій. Частіше цей рідкісний птах трапляється в наших краях в кінці літа - на початку осені, а на весняному прольоті його можна побачити нечасто – лише в окремі роки і в невеликій кількості.
У серпні поточного року обліковано понад 40 лелек чорних:
01.08 – 19 особин в районі озера Семибокове Семенівського району;
02.08 – 20 особин в районі озера Семибокове Семенівського району;
08.08 – 6 особин поблизу с. Плехів Оржицького району;
14.08 – 12 особин в районі с. Липове Глобинського району;
14.08 – 9 особин в урочищі Селецьке Оржицького району.
Слід зазначити, що умови для перебування лелек чорних у регіоні пониззя Сули в цьому році дещо погіршились – значна кількість водойм висохла. Внаслідок чого збідніла і кормова база для водно-болотних птахів, у тому числі і лелеки чорного.
Ситуація з висиханням водойм, частково зумовлена діяльністю людини, а частково погодою, аж ніяк не сприятливою для природи. В Україні суттєво змінюється термічний режим, режим зволоження, вітру. Ріст температури помітний протягом усього року, а найбільше – взимку та влітку. Аномально тепла зима та літо та ще й нестача дощів, і як наслідок — посуха.
Лелека чорний - це дуже гарний але і той же час дуже рідкісна тварина в нашому регіоні. Хотілося б що такі дивовижні створіння все більше і більше поповнювали ряди нашої флори та фауни.
Дуже дивовижний птах, якого я б хотіла побачити наживо, а не на фотографіях в інтернеті, але якщо водойми і надалі будуть висихати, то їм не буде чим харчуватися, а якщо ще і клімат зміниться, вони можуть зовсім зникнути з Полтавщини.
Через засуху, яка була цього літа, чимало водойм обміліло або взагалівисохло. На жаль, це є негативним наслідком зміни клімату. Відповідно страждають як дикі представники фауни та флори, так і сільськогосподарські. Сподіватись, що наступне літо буде прохолоднішим та з більшою кількістю осадів – марно. Що казати про Україну, якщо у Даніїї (скандинавській країні, де влітку зазвичай термометр не підіймається вище ніж +20) цього року літо вдарило спекою в +30/+35 градусів по Цельсію! Тож нам залишається лише шукати шляхи вирішення проблеми, що пов’язана з відповідністю умов існування певних видів на нашій території.
Лелека чорний, надзвичайно рідкісний красивий птах, він є трішки меншим від білого лелеки та селеться поблизу водойм, де й знаходиться його основна кормова база.На відміну від білого лелеки намагаєть уникати людей, тому представників цього виду рідко можна побачити.
Малодосліджений. через свій прихований спосіб життя чорний лелека майже повністю зникає з боліт Полтавщини.По-перше.я вважаю це пов"язано з погодніми умовами. по -друге із навколишнім середовищем.Подивіться скільки зараз від людської недбалості виникає пожеж.особливо на болотах та луках.Звичайно хотілося його на власні очі побачити.
На цьому прикладі можна спостерігати те, що все частіше наші краї та в загальному різні природні біоми, починають населяти або просто з'являтись ті тварини, які раніше до цього не фіксувались вченими. Це як лелека чорний, так і різні тварини та комахи, в тому числі й небезпечні. Через діяльність людини все змінюється, і скоріше всього — незворотно.
Птах є надзвичайно красивим і рідкісним. Водойми пересихають, внаслідок зміни клімату, дощів все менше, люди створюють собі відводні канали, і крок за кроком людина у природи забирає все прекрасне, що вона створювала мільйонами років. Але колись це закінчиться, бо людина сама прийшла із лона природи і по факту знищує сама себе.
Останнім часом людина почала завдавати забагато шкоди для навколишнього середовища. Куди не поглянь, скрізь проблеми з навколишнім середовищем виникають внаслідок людської діяльності. А осушення водойм - є ледве не глобальною проблемою України. Наприклад, будинок моєї бабусі і дідуся знаходиться зовсім поряд з Ревазівським гідрологічним заказником, як його ще називають - Горобцівське болото. Ще 10 років тому там було велике різноманніття флори і фауни, серед яких є пухирник звичайний, що занесений до регіонального списку, а вже сьогодні - від цього болота не залишилось майже нічого, окрім піску і очерету, який майже згорів в зв'язку з нещодавньою пожежею там. Більше 5 років щоліта там спостерігаються пожежі явно не природнього виникнення. Людина сама мало-помалу знищує все те, що її оточує. Тож не дивно, що через декілька десятків років наші нащадки вже не зможуть спосерігати такі вражаюче різномаття флори і фауни, а в тому числі й таких рідкісних і неймовірних птахів, як лелека чорний.
0
