Ось і йде до кінця перший місяць літа, який характеризувався оптимальним кліматом, чим були  спричинені сприятливі умови для розвитку грибів.

     Мікологічне обстеження НПП проводилося маршрутним методом здебільшого лісової рослинності зі збором та гербаризацією деяких зразків грибів, проводився збір фотоматеріалів.

     Здебільшого увага приділялася вивченню грибів відділу Basidiomycota. Відділ є другим за кількістю видів після аскомікотових. Еволюція базидіальних відбувалася паралельно з аскомікотовими. У складі відділу представлені майже всі екологічні групи грибів, в тому числі сапротрофи на різноманітних субстратах, паразити вищих рослин, мікоризоутворювачі, дереворуйнуючі гриби тощо. Трапляються також копротрофи та мікотрофи.

     Хочеться звернути увагу на їстівні види базидіальних НПП, які було відстежено цього місяця.  До видів, які використовуються найчастіше, належать, зокрема, Boletus edulis (білий гриб), Cantharellus cibarius (лисичка звичайна), Suillus luteus (маслюк звичайний) та ін. До менш вживаних видів, що спостерігалися (частково через погані смакові якості, частково через те, що місцеве населення гірше знає ці гриби) належать Agaricus arvensis (печериця польова), A. campester (печериця лучна), Kuehneromyces mutabilis (опеньок літній), Laetiporus sulphureus (трутовик сірчано-жовтий), Polyporus squamosus (трутовик лускатий).

     І, нарешті, досить велика кількість їстівних видів грибів жодним чином не використовується місцевими жителями, оскільки вони (за невеликими винятками) нічого не знають про їх їстівність. Було відмічено Lycoperdon perlatum (дощовик звичайний),Piptoporus betulinus (березова губка), Pluteus cervinus (плютей оленячий) та ін.

     Деякі перелічені гриби мають двійників. Так, наприклад, неїстівні двійники білого гриба мають не білий капелюшок, а рожевий або червоний. Для більшої впевненості можна надломити капелюшок; у двійників місце зламу потемніє, в той час як білий гриб збереже колишній колір.

     Їстівні опеньки мають коричневий капелюшок, а їх отруйні двійники вибрали головний убір червоного або зеленого відтінку. У придатних в їжу опеньків приємний грибний аромат, а їхні двійники мають запах сирої землі.

     Хибна лисичка видасть себе яскраво-жовтим або помаранчевим забарвленням, крім того на відміну від їстівної лисички вона має більш акуратний і гладкий капелюшок.

    Бліду поганку іноді помилково приймають за добрі їстівні печериці, на відміну від яких вона має білі пластинки і піхву! З печерицями плутають і мухомор білий смердючий, хоча його ніжка внизу має вільну, білу, мішечкоподібну, з нерівним краєм піхву та дуже важкий, неприємний запах м’якуша.

    Про те, що гриби теж повинні підлягати охороні, 25 років тому ще й не підозрювали. Тільки тоді, коли їх кількість помітно зменшилася і цього неможливо було не помітити. Причини, за якими грибам загрожує небезпека зникнення, складаються виключно в діяльності людини, і цих причин безліч.

    Головне і важливе правило при зборі грибів – не зруйнувати і не пошкодити грибницю . Тому не слід виривати гриби з грунту – це розриває нитки грибниці і знищує врожай грибів, краще зрізати, зламати, або викрутити. Утворену ямку треба присипати підстилкою або злегка притоптати, що вбереже грибницю від висихання і збереже її життєздатність. Не можна ворушити верхній шар грунту і зривати її покрив у пошуках дрібних грибів.

     Беріть тільки той гриб, який добре знаєте. Найперше правило при виборі грибів якість продукції, а не її кількість. При найменших сумнівах щодо безпечності гриба краще не ризикувати. Головне правило грибника : не впевнений – не бери!

Автор: молодший науковий співробітник О.І. Кропивка