Гріється метелик на осонні, ловить крильцями теплі промені сонця. Це підсрібник Латонія, що має на споді крил величенькі сріблясті плями. Вірогідно, прилетів він до нас з більш північних теренів, адже має схильність до міграцій, тому й на крильцях його лусочки трохи збиті.
У останні, ще по-літньому теплі, дні можна спостерігати безліч комах. У траві плигають коники й кобилки, полює на них хижий богомол, літають бабки — дрібні сіролютки, середні - тонкобрюхи й крупні коромисла, наприклад, коромисло змішане, мухи дзюрчалки й тахіни та інші. Метелики білани цікавляться капустою, яка ще лишилась на городах. Проте відчуваються прийдешні холоди, що їх навіюють північні вітри. Тож метелик адмірал, родичі якого вже відлетіли на південь, цікавиться шпаринками під дахом, відслоненням кори на дереві, заглядає: де ж можна зазимувати.
Семикрапкове сонечко в авральному порядку поспішає наїстися попелицями, адже теж ось-ось полетить шукати собі місце зимівлі серед опалого листя десь на межі лісу й поля чи луків. А дрібні мурашки марно намагаються відігнати його від своїх “дійних корів”. На рослинах можна побачити й різних клопів та жуків. Із одними з них ми вже в наступні дні попрощаємось до наступної весни, а з іншими й не зустрінемось, але вони відклали яйця, тому продовжиться наступної весни рід комашиний.
Нарешті дочекалися першого тепла, світ комах знову ожив у своєму розмаїтті і тому песимістичний настрій, який з*являється з першим похолоданням швидко змінився
Мені подобається сидіти з чашкою чаю біля вікна й спостерігати, як кружляє у повітрі листя клена, який росте під моїм вікном.Осіннє листя схоже на прекрасних метеликів, що танцюють вальс.У цей час дуже добре стає на душі, одразу ж заспокоюєшся, з’являються різні спогади про проведені літні канікули.Якою б гарною не була осінь, все ж кожен сумує про літо, його теплі сонячні дні.Адже пора золотої осені змінюється нудними й дощовитими днями. Всі сезони рокубезумовногарні по-своєму.Але, на мою думку, найгарнішим періодом ужитті природи є осінь.Це, дійсно, чудова пора року.Я завжди радісно вітаю осінь з її барвистим листям і дивовижним листопадом.
Над Україною у перші дні червня, цього року, летіли хмари чорно-рудих метеликів – сонцевиків будякових. Хмари красивих помаранчевих метеликів, що раптом одночасно з’явилися у величезних кількостях на великих територіях. До речі, рівно рік тому, спостерігалось аналогічне явище. Виявляється, що ці метелики пролітають гігантські відстані (за добу до 500 км!) і зимують десь на півночі Африки або на Близькому Сході, де відкладають яйця, і на цьому річний життєвий політ метеликів закінчується. Крім будякового сонцевика, сезонна міграція кличе в далеку дорогу ще один вид сонцевиків, які водяться в Україні. Це – сонцевик адмірал (Vanessa atalanta), в окрасі якого трохи більше чорного кольору.
Листопад – останній і найбільш холодний осінній місяць. Тому вже в цей час всі комахи перебувають у стані сплячки, забуття або формування лялечок. Єдине, що в щілинах стін будинків, де тепло, можна побачити докучливих комарів або навіть мух. Але це велика рідкість.
З настанням осені змінюється життя комах. Деякі з них зовсім зникають (ті, які живляться пилком і нектаром). Наприклад, восени зовсім мало стає метеликів. Багато з них гине з настанням перших похолодань. Деякі забиваються в щілини дерев, у кору дерев і там зимують. Узагалі ми майже не можемо побачити комах, які літають у по вітрі. Але під листям ми можемо знайти завмерлих жучків-сонечок. Ще літають джмелі. Гніздо джмеля розміщується у землі. Восени вся джмелина сім’я вимирає.Живими залишаються лише молоді джмелі, які, перезимувавши, навесні створюють нове гніздо. Тому зимуючих джмелів потрібно берегти. А мурашки не замерзають навіть тоді, коли дуже холодно, понад 30 °С морозу. Мурахи у тілі накопичують рідину гліцерин, яка й рятує їх від морозу.
Дійсно в цей період дуже часто можна побачити таких комах як сонечко, золотоочки, комарі, які є досить набридливими комахами, особливо коли залітають до кімнати і ведуть досить активний спосіб життя) Доречі сонечка також є досить кусючими комахами)
Кожна стаття про комах — це така ніжна та мініатюрна цікавинка! Адже комахи такі малесенькі, такі беззахисні, що інобі здається,— можна нашкодити одним необережним рухом їх мирній ідилії. Та усе живе прагне жити! А тому, такі мініатюрні створіння ( а більшість із них, особливо метелики, ще й сяють бархатом та оксамитом — красою, від якої часом важко відвести очі, коли раптом зустрінеся десь у полі чи в садку з крилатим "сусідом") також навчилися пристосовуватися. Вони померехтять до перших значних похолодань, а потім зникнуть, позаховуються і будуть чекати весняної відлиги. Кожна шпаринка, кожний скручений листок, невеличкий отвір у кам'яній споруді, ходи у "земляному басейні", — та будь-який затишний куточок може стати місцем зимівлі членистоногих товаришів.
Прекрасна пора- осінь... Літо закінчилося, потихеньку зелені барви замінюються золотавими осінніми кольорами, починає опадати листячко з дерев.Теплими осінніми днями ми спостерігаємо активну підготовку тварин та комах до холодної пори року. Всі чимось зайняті: хтось у пошуках їжі, хтось облаштовує домівку, подекуди пролітають різні види комах. Природа готується до зимового відпочинку... А навесні знову почнеться активне життя.
На початку осені можна спостерігати ще багато літаючих комах. На квітучих у цей час рослинах можна милуватися кропив'янками, жалібницями, адміралами, лимонницями, барвистим павичевим оком. Усі ці метелики вийшли з лялечок ще наприкінці липня. Вони літали весь серпень, вересень, будуть літати й навесні і тільки тоді відкладуть яйця. Десять місяців живуть ці метелики та з них близько семи місяців перебувають у заціпенінні.
Прихід холодів справді залишає свій слід на житті комах. Не дивно, що вони так клопітливо готуються до зимівлі, адже виживуть далеко не всі. Але як не дивно, на вихідних ще спостерігала у садку над квітами та біля яблук поодиноких бджіл, а у кватирку залетіла сонна муха. Та ще тиждень-два і всі вони поховаються до весни та першого теплого проміння. Інколи нас теж можна порівняти з тими комахами — чекаємо того тепла та сонечка, аби життя знову завирувало на повну.
Гріється метелик на осонні, ловить крильцями теплі промені сонця. Це підсрібник Латонія, що має на споді крил величенькі сріблясті плями. Вірогідно, прилетів він до нас з більш північних теренів, адже має схильність до міграцій, тому й на крильцях його лусочки трохи збиті.
