Острів Жовнино – віддалений і важкодоступний куточок НПП “Нижньосульський”, дістатися до нього можна лише на човні. Тому навіть співробітники Парку не часто відвідують його. І от, нарешті, така можливість з’явилась  на початку вересня, науковці Парку були доставлені на жаданий острів.

          Ще під час під’їзду до острова нас вразила кількість орланів, які ширяли у небі. Одночасно ми спостерігали близько 15 орланів-білохвостів! Вражаюча картина, якщо взяти до уваги, що цей вид є дуже рідкісним і охороняється на національному та міжнародному рівнях. Під час обстеження острова нас вразило, що орлани були скрізь: постійно чулись їхні крики, вони сиділи на прибережних деревах (фото), пролітали і ширяли на великій висоті.

          На всіх ділянках острова, які ми обстежили, були наявні пір’я цих птахів, а це означає, що острів є важливим місцем, де орлани скупчуються під час линьки у кінці серпня – на початку вересня. Користуючись нагодою ми суттєво поповнили колекцію пір’я цих чудових рідкісних птахів, які слід вважати цінними сувенірами, що довго будуть нагадувати про відвідування володіння орланів.

          Дослідження показали, що на острові мешкає чимало видів хребетних тварин, таких як козуля європейська, лисиця звичайна, “червонокнижна” видра річкова, птахів: лунь болотний, чаплі сіра, руда та велика біла, крижень, ластівка берегова. Із лісових птахів найчастіше траплялись дятел великий, дрізд співочий, мухоловка сіра, синиця велика, повзик. На прибережних мілинах у значній кількості скупчуються баклани великі та мартини (звичайні та жовтоногі).

          У вересні зустрічається вже не так багато комах, проте численні прямокрилі — коники й кобилки вистрибують з-під ніг, і мабуть далі всіх плигає-летить пластинокрил, розкриваючи свої світло-зелені крила. Літають бабки, серед яких домінують самці тонкочеревця криваво-червоного, що вирізняються яскравим “пожежним” забарвленням. На невеликому болоті трапились самець та самичка бабки лютки дрібнозубої, а серед лісу — тендітна сіролютка руда, що є звичайним мешканцем цього біотопу, та більш рідкісна сіролютка Брауера, включена до Міжнародного Червоного списку та Додатку IV “Оселищної директиви”.

          Всюдисущі білани без проблем перелітали з острова на протилежний берег, або ж у зворотньому напрямку, як і німфаліди - адмірал і павичеве око денне. Невеликий червонець плямистий оживляв доволі похмурий куточок лісу біля болота. Довелось спостерігати й рідкісне явище: більше десятка адміралів кружляли у верховітті височенної майже всохлої верби, сідали на її стовбур, мабуть ласували соком, що витікав із тріщин кори. Зараз адмірали та інші німфаліди хизуються своїми яскравими крилами. Це особини, що тільки-но вийшли з лялечок.

          На жаль день закінчувався й довелось прощатись із островом та його мешканцями, проте ми сподіваємось, що відвідаємо його ще не один раз, адже подальші дослідження, безсумнівно, принесуть ще безліч несподіваних відкриттів! 

          Інформацію підготували

начальник науково-дослідного відділу, к. б. н., М. Л. Клєстов

та ентомолог, к. б. н., З. Л. Берест