Територія НПП «Нижньосульський» велика і різноманітна. В її межах є чимало віддалених, важкодоступних ділянок, на які і досі не ступала нога науковців.
Про одне із таких урочищ, що розташоване в межах Худоліївської ділянки парку,
вже третій рік розповідав нам місцевий житель, співробітник нашого парку і знавець природи М.І. Козлов. Це таємниче урочище під назвою Грушеве являє собою острів в оточенні заплавних водойм. Більшу частину року воно майже недоступне. оскільки оточене водою, а проїхати туди човном неможливо.
Завдяки спекотному літу цього року більшість водойм Худоліївської ділянки пересохло і 13.09.2019 року нам вдалося добратися до урочища Грушеве. Моєму здивуванню і радості не було меж – урочище являло собою фрагмент заплавної діброви з вкрапленням окремих старих груш. Такі екотопи майже зникли як у заплаві Сули, так і у Дніпровському басейні вцілому внаслідок вирубання дубів. Вражає також багатий тваринний світ урочища та прилеглих водойм. На острові повсюдно зустрічались сліди життедіяльності кабанів диких, козуль европейських, собаки єнотоподібної, лисиці звичайної, а на прилеглих обводнених протоках обліковано понад 2 тисячі чапель (велика біла, сіра, квак), десятки куликів (уліт великий, турухтан, бекас), сотні звичайних мартинів. В прибережних бордюрних заростях виявлені різноманітні пастушкові, в тому числі і деркач, що охороняється на європейському рівні. І що особливо вразило – десятки червонокнижних чорних лелек. Приємно здивувала і велика кількість комах – бабок і метеликів різних видів.
Навіть без спеціальних ботанічних досліджень, які без сумнівів принесуть багато наукових «цікавинок», урочище Грушеве є одним із найцінніших на території парку і потребує подальших спеціальних досліджень.
Важко зараз уявите місце, де б не ступала нога людини, це велика рідкість. Перша думка, яка мені спала під час прочитання даної статті «це місце мабудь багате на рідкісні види» і продовжуючи читати, зрозуміла, що не помилилась!
В наш час незаймані куточки природи трапляються дедалі рідше. Землю людина перетворила на своє середовище життя. Людське суспільство вже не може існувати й розвиватися, не використовуючи природу, яка також стала дедалі більше залежати від людини. Але ж у своїх діях людина мусить поєднувати потреби суспільства з необхідністю охороняти середовище життя.
Мені дуже сподобалась ця публікація. В ній я дізналася багато чого нового для себе, наприклад те що саме на нашій полтавщині залишилися містя де людина не встигла зруйнувати природнє середовище.Особливо мене зацікавив той факт що там зустрічається червонокнижні рослини і тварини. Наприклад чорний лелека якого у повсякденному житті так просто не зустрінеш.Мені було б цікаво відвідати це урочищеі поглянути на нього в живу.
Ця інформація ще раз говорить нам про те, що людина сама знищує природу. Але радісно від того, що є такі території, які не гинуть від антропогенного впливу. Тому хочеться побажати успіхів науковцям НПП "Нижньосульський" у дослідженнях урочища Грушеве.
Погоджусь з одним з попередніх коментарів, вражає, що існують місця, куди б не влізла людини. Саме через те, що до таких місць важко дістатись, там і наявні червонокнижні види як тварин, так і рослин. Справді приємно читати про наявність місць з істинною дикою природою.
Великою вдачею напевно для вас було зустріти на території деркача. Птах активний переважно вночі і дуже потайний, погано і неохоче літає, любить густу траву, в якій можна сховатись. Даний птах знищує велику кількість форм, що завдають шкоди сільському господарству. При достатній своїй чисельності птахи суттєво зменшують кількість сарани, довгоносиків, хрущів, тощо. Чисельність виду зменшується через полювання, ранні строки сінокосіння, коли гинуть кладки і пташенята; через використання добрив починається буйний ріст трав, що ускладнює пересування птахам, а інтенсивний випас скоту веде до знищення трав`яного покриву. Тому для збереження цих птахів слід запровадити консультації щодо раціонального ведення сільського господарства, які будуть спрямовані на збереження деркача і місць його гніздування.
Це надзвичайно чудова новина! Навіть не віриться, що ще є місця, куди не втручалася людина. А особливо прекрасним є те, що одна з таких ділянок знаходиться саме в межах НПП "Нижньосульський". Немає нічого гарнішого, аніж те, що створила сама матінка-природа. Урочище під назвою Грушеве- одне з таємничих та незвіданих екосистем. Це неймовірне відкриття. Урочище вражає своїм багатим тваринним та рослинним світом. Сподіваюся, що воно і надалі буде вабити нас своєю красою, а люди, у свою чергу, збережуть його таким, яким воно є зараз, і не будуть вносити свої корективи.
Приємно знати що в межах НПП "Нижньосульський", є ділянки в яких ще не було "людської ноги". Так урочище Грушеве, має велику цінність для науковців, бо там збереглася первинна екосистема без втручання людини і саме тому в цій ділянці є велике біорізноманіття флори та фауни. І треба будь-якими способами зберегти урочище, адже таких диких та неприборканих територій на Україні залишилося дуже мало. Люди і без того багато "окупували" величезні ділянки дикої природи, знищуючи її місцевих жителів. На мою думку, урочище Грушеве можна досліджувати не порушуючи цілісність її структури та відноситися з повагою до фауни та флори цієї території
Поза сумнівом, збереження урочищ НПП "Нижньосульський" — дуже важливий крок у відтворенні природних багатств. Адже різноманіття флори та фауни потрібно берегти та вживати заходів щодо поновлення ресурсів, а не тільки тягти "невідом" надбання, які накопичувались століттями. Тут зосереджено багато цікавого, що є цінним джерелом духовності та культури, але поки що не для відвідуваців. Аби ж такі ділянки парку і надалі лишалися дикими та незайманими! Віриться, що вони не стануть комерційним "обійстям", яке зараз розставляє свої силки в усіх куточках планети, виснажуючи її тут і зараз та не замислюючись про майбутнє! Дуже приємно, коли зберігається те, що несе у собі дух століть, те, де ще не вспіла побувати людська — організаторська, маркетингова чи "урбаністична"— рука. Колись, можливо, і ці території стануть острівцем рекреації, відпочинку, наукового туризму. Та хотілося б, щоб далі цього втручання, процес освоєння "нових земель" не зайшов.
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
Територія НПП «Нижньосульський» велика і різноманітна. В її межах є чимало віддалених, важкодоступних ділянок, на які і досі не ступала нога науковців. 
Завдяки спекотному літу цього року більшість водойм Худоліївської ділянки пересохло і 13.09.2019 року нам вдалося добратися до урочища Грушеве. Моєму здивуванню і радості не було меж – урочище являло собою фрагмент заплавної діброви з вкрапленням окремих старих груш. Такі екотопи майже зникли як у заплаві Сули, так і у Дніпровському басейні вцілому внаслідок вирубання дубів. Вражає також багатий тваринний світ урочища та прилеглих водойм. На острові повсюдно зустрічались сліди життедіяльності кабанів диких, козуль европейських, собаки єнотоподібної, лисиці звичайної, а на прилеглих обводнених протоках обліковано понад 2 тисячі чапель (велика біла, сіра, квак), десятки куликів (уліт великий, турухтан, бекас), сотні звичайних мартинів. В прибережних бордюрних заростях виявлені різноманітні пастушкові, в тому числі і деркач, що охороняється на європейському рівні. І що особливо вразило – десятки червонокнижних чорних лелек. Приємно здивувала і велика кількість комах – бабок і метеликів різних видів.
