Водний маршрут до мальовничого і дуже цінного у природному відношенні острівного урочища Чубарове пролягає по мілководних плесах та протоках, де зустрічаються численні баклани великі та чомги. З рогозово-очеретяних заростів злітають поодинокі сірі та великі білі чаплі, луні болотні, а над плесами кружляють мартини жовтоногі та звичайні,  пролітають крячки білощокі, що лаштують свої дивні гнізда на лататті.

          У кожного із зоологів Парку своє завдання на цю поїздку. Орнітолог  М. Клєстов має навідатись до гнізда орлана-білохвоста та провести обліки співочих птахів, ентомолог З. Берест - продовжити дослідження фауни комах острова та перевірити стан гнізда мурашки лісової малої, яке було знайдено у минулому році.

          Заповідний острів зустрів нас чарівним співом вивільги та хмарами комарів, але не зважаючи на надокучливих комах, зоологи, кожен своїм маршрутом, просувались углиб острова.

          Чубарівські орлани цього сезону дуже порадували – в їхньому гнізді підростають двоє пташенят, які за розмірами вже майже наздогнали дорослих птахів (фото). Співочі птахи також відзначились активним співом, що значно полегшило проведення їх обліків. Особливо старались дрозди, кропівянки, мухоловки, вівчарики та берестянки.

          Цього року води багато, і щоб дістатись до луків, доводиться переходить через затоплений лісок. Тут чекає на ентомолога “непрофільна” зустріч: на підвищенні серед торішнього листя уважно стежить за рухами людини болотна черепаха європейська. Вона неквапливо ховає голову під панцир, але все ж одним оком поглядає на непрохану гостю. А на луках довгоочікувана зустріч — літає “червонокнижна” сколія-гігант, найбільший представник ряду перетинчастокрилих у Європі! Проте вона швидко полишає луки.

          На луках ще мало квітів, тому й комах, зокрема метеликів, не так багато. Серед цікавих представників — вогнівка-трав’янка водна глечикова, або метелик болотяний.  Він невеликий, із білими крилами, на яких оранжево-коричневі візерунки. Цікава біологія цього метелика. Його гусениця живе в будиночку, зробленому з двох шматків листків водяних рослин (водяної лілії, глечиків жовтих, рдесту тощо).

          На острові ми відмітили зарості хвилівника, отже і “червонокнижна” поліксена може тут літати, адже її гусениці розвиваються саме на цій рослині. Проте ні гусениць, ні лялечок, ні метеликів ми не знайшли, хоча в минулі роки їх тут зустрічали, можливо цього року через дощову прохолодну погоду розвиток їх дещо затримався.

          Порадували мурашки. Мурашник, який вони зробили біля стовбура поваленого дерева, збільшилось майже вдвічі, і тепер його купол піднімається сантиметрів на 45, а основа займає близько 1,5х1,5 м. Крім цього, недалеко вдалось знайти ще два мурашника, теж біля стовбурів повалених дерев, хоча значно менших за розмірами (15х15х18 та 25х15х20 см).       

          Пошуки гніз мурашок дещо затягнулись, тому повертались ми вже під краплями дощу, й човен увесь час намагалась наздогнати велика темна хмара, що врешті решт подалась на полтавську сторону.

Інформацію підготували

начальник науково-дослідного відділу, к. б. н., М. Л. Клєстов

та ентомолог, к. б. н., З. Л. Берест