Четвер, 26.11.2020, 09:45Головна | Реєстрація | Вхід

Форма входу

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 565

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Пошук

Календар

«  Липень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031

Архів записів

Друзі сайту

Головна » 2015 » Липень » 27 » ПРИЄМНІ ВІДКРИТТЯ В НАЦІОНАЛЬНОМУ ПРИРОДНОМУ ПАРКУ «НИЖНЬОСУЛЬСЬКИЙ»
09:30
ПРИЄМНІ ВІДКРИТТЯ В НАЦІОНАЛЬНОМУ ПРИРОДНОМУ ПАРКУ «НИЖНЬОСУЛЬСЬКИЙ»

       23 липня 2015 року, при черговому дослідженні території НПП, а саме озера Судебського та р. Сула в районі с. Матвіївка Семенівський район (поблизу заповідної зони тереторії НПП), науковцями парку був зареєстрований новий для фауни парку вид плазуна а саме:  Вуж водяний Natrix tessellata, який до цього часу був лише «міфом» території, а фактично ніхто із науковців цього плазуна в парку не бачив.

     Неодноразово працівники парку чули від місцевиж жителів такі вислови: «….на Сулі з`явились водяні гадюки…». Що стосується гадюк, то вона може жити неподалік від води, може грітися на каменях у деякому віддаленні від водних об’єктівГадюка, дуже непогано плаває, але ніколи, не полює у воді!

     Взагалі, водяному вужу дуже не пощастило з забарвленням. Воно у нього "шахове", а це - з точки зору багатьох людей, - ознака "гадюки". Саме головне - у водяного вужа немає жовтих плям на потилиці, так званих "вушок". Із-за позбавляють його права іменуватися вужем. Ось так і виходить: пливе змія, забарвлення ідеально "шахове", жовтих "вушок" немає. Ясна річ - "водяна гадюка". Насправді в плавнях Сули живе два різновиди вужів: вуж звичайний і вже водяний. Жовті плями на голові є тільки у звичайного. У водяного їх немає і бути не повинно. Але від цього він не перестає бути вужем. Два наших вужа взагалі мало схожі один на одного, хоча й живуть в одних і тих самих місцях. Звичайний вуж - той, що з "вушками", - сидить на березі і ловить жаб. А водяний  - плаває у воді і ловить рибку. І забарвлення у них різне. Звичайний - найчастіше чорний. А водяного -фарбування спини  маслинове, маслиново-сіре, маслиново-зеленувате або буруватого кольору з темними розташованими більш-менш у шаховому порядку плямами або з вузькими темними поперечними смужками. На потилиці часто буває темна пляма, що має форму латинської букви V, зверненої вістрям до голови. Черево може бути різного кольору: від жовтуватого до червоного, поцятковане більш-менш прямокутними чорними плямами. Зрідка зустрічаються екземпляри, зовсім позбавлені темного малюнку на тулубі або зовсім чорні. Довжина тіла може досягати до 130 см. Водяні вужі більш теплолюбні, ніж звичайні.

     Водяні вужі значно більше, ніж звичайні, пов’язані з водоймами, поза якими зустрічаються дуже рідко. Заселяют не лише прісні, але й сильно засолені води; нерідкі й на морських узбережжях. Дуже добре плавають, переборюючи навіть стрімку течію гірських потоків, і можуть тривалий час перебувати під водою. Притулками їм служать порожнечі під каменями, нори гризунів, сухе сіно, снопи очерету на берегах водойм. Буває, що разом із сіном водяних вужів нерідко завозять у поселення.

    

Активними вужі є у світлий час доби, особливо вранці і ввечері, а на ніч виходять із води на берег. Поки не пригріло сонце, вужі малорухомі. Раннім ранком по берегах багатих водяними вужами водойм можна легко побачити безліч цих змій, які повільно виповзають із нір, або згорнулися під кущами або влаштувалися прямо на кронах низькорослих чагарничків, так що їхні тіла провисають між тонкими гілками. Коли сонце починає припікати й сходить роса, вужі пожвавлюються, залишають місця ночівель і йдуть у воду. У ранкові й вечірні години вони звичайно полюють, удень люблять погрітися на сонце, згорнувшись на заломах очерету, у гніздах водяних птахів або на берегових каменях. У самий жаркий час доби водяні вужі можуть довго ховатися під водою.

    Харчуються головним чином рибою, що можна побачити й у нас — у дністровських берегів, коли один-два вужа заганяють зграйку рибок і ловлять їх, іноді влаштовуючи засідки, тобто й колективно полюють. У шлунках середнього розміру вужів знаходили іноді до 40 дрібних сазанчиків довжиною по 20-30 мм і невеликих риб розміром до 12 см. Упоратися з великою здобиччю вуджу нелегко. Міцно стиснувши пійману рибу в пащі й піднявши її над поверхнею води, змія прямує до берега, де, маючи тверду опору для тіла, поступово заковтує її, завжди починаючи з голови.

     Крім риби, їжею водяних вужів слугують жаби й пуголовки. Зрідка вони ловлять також дрібних ссавців і птахів.

      На відміну від гадюки й навіть від звичайного «наземного» вужа, водяний вуж зовсім не отрутний!

Працівники парку закликають Люди, не вбивайте цілком безпечних для Вас живих істот!

 

 

 

 

Автор: молодший науковий співробітник Юлія Лук'яненко

 

 

 

Переглядів: 451 | Додав: Julya2 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 2
2 misiutinavitalina   [Матеріал]
Чудово, що в "Нижньосульському" продовжують реєструвати нові види, адже це означає, що робота, яка проводиться є дуже важливою і забезпечує процвітання флори і фауни. Водяний вуж – цілком безпечний вид, шкода, що людям затуманює очі страх перед невідомим і тому вони нищать тварин, які не несуть ніякої шкоди ні їх здоров'ю, ні їх господарству.

1 moroz-1996   [Матеріал]
Для людини водяний вуж не становить небезпеки, оскільки не має отрути, не зважаючи на це часто цих змій знищують, приймаючи їх за гадюк, оскільки вони не мають характерних для звичайного вужа вушок. Значення цих змій для людини невелике, у ХХ сторіччі у деяких регіонах СРСР їх відловлювали заради шкіри, яку використовували для виробництва шкіргалантереї.

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2020 | Конструктор сайтів - uCoz