Четвер, 18.07.2024, 07:08Головна | Реєстрація | Вхід

Форма входу

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 632

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Пошук

Календар

«  Січень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031

Архів записів

Друзі сайту

Головна » 2019 » Січень » 21 » ЕКСПЕДИЦІЙНІ РОЗПОВІДІ
12:28
ЕКСПЕДИЦІЙНІ РОЗПОВІДІ

Примор’я. Схудла анаконда

У Примор’ї мешкають кілька видів отруйних змій. Серед них гадюка звичайна, яка зустрічається й у нас. Але найнебезпечнішими з тутешніх мешканців вважаються щитомордники, яких відносять до ямкоголових змій. І хоча випадків смерті людини не зафіксовано, все ж, погодьтесь, малоприємно одержати досить болючий укус. Якщо придивитись, то щитомордників доволі багато. Одна з наших колег боїться змій, то помічає їх ледь не під кожним кущем. Але я виходжу на екскурсії у гумових чоботях, то не дуже й переймаюся цією проблемою та не дивлюся під кущі, бо гуму щитоморднику не прокусити. Мій же фоксик нишпорить скрізь, і спочатку я нервувала, думаючи про реальну небезпеку для нього під час зустрічі з отруйним плазуном, але чи щитомордники його обминали, чи то випадково так сталося, що він їх «не знайшов». Та майже перед кінцем нашої експедиції, прямуючи на Гірсько-тайгову станцію, коли ми піднімалися нагрітою сонцем рудою від глини дорогою, невеличкий щитомордник – дитя, яке незадовго до того народилося, вилізло на середину дороги погрітися. Мабуть, фоксик і не звернув би на нього увагу, але малеча вирішила налякати нас: згорнулася кільцями та підняла над ними голову. Й моя невгамовна собака зацікавилася цим незнайомим створінням. І ніякі «фу!» та «не чіпай!» були нездатні відігнати її від небезпечної знахідки. За кого з них я переживала більше навіть і не знаю. Отрути у малечі вистачило б вбити комаху чи невеличку ящірку, а фоксик із своєю мисливською вдачею вполював би щитоморденя, але міг би й заробити небажаний укус. Довелося узяти його на ланцюжок. Але собака раз по разу поривалася вирватися і «познайомитися» зі змійкою.

Ці краї, мабуть, рай для полозів, бо у Примор’ї мешкають полози амурський, візерунчастий, тонкохвостий та червоноспинний. Одного разу мені пощастило побачити двох великих полозів, що грілися на стінних блоках, завезених та й скинутих до часу осторонь дороги. Їхні тулуби були товщиною з руку дорослого чоловіка, а довжина тіла сягала метри півтора. Тваринки мирно грілися на сонці й нікому б не завдали клопоту, якби на них не натрапила наша колега, що патологічно боялася плазунів. Її ці сумирні створіння так нажахали, що вона навіть втратила голос, показуючи свою знахідку.

Якось вирішили ми половити на світло метеликів біля підстанції, що була віднесена від основних будівель на кілька десятків метрів і самотньо піднімалась серед лісу, хоча й не дуже далеко від дороги. Вдень протягли туди кабель, принесли своє приладдя та сачки й розклали все те на лавці. Ввечері ввімкнули світло та й подалися на лови. Прямували дорогою від будівель, маючи звернути потім у ліс. Але через десяток метрів мою руку схопила колега. Щось вимовити вона була неспроможна й тільки показувала пальцем униз. Я глянула і зупинилася. На землі лежала довжелезна змія. Її тіло з гарним візерунком виблискувало у світлі ліхтариків червоною міддю. Тільки було воно чомусь дуже тонке у порівнянні з довжиною змії та надто довге. І фоксик зовсім не реагує на неї! Після моторошних секунд, на які моє серце стиснув жах, я зрозуміла: у світлі ліхтариків виблискує «шкіра» нашого кабелю.

Але незабаром виявилося, що то була лише перша пригода тієї ночі. Десь за годину ловів, коли літ метеликів тільки-но починався, з тайги, що обступила підстанцію з усіх боків, у темряві ночі почувся гучний рик. Ми завмерли. Рик, луною прокотився між сопками, і теж завмер. Тому ми вирішили продовжити наше заняття. Та за кілька хвилин ще гучніший рик почувся зовсім близько. Ми згадали розповідь Даниловича про великого ведмедя, кинули наше знаряддя напризволяще, прихопивши тільки сачки, й подалися додому. І то була одна з небагатьох ночей, коли ми спали.

З.Л. Берест канд. біол. наук,

ентомолог НПП “Нижньосульський”

Переглядів: 475 | Додав: ksysha | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 7
7 doroshenkoevgenia  
Одним з цікавих фактів про анаконду є те, що знаходиться вона майже завжди в воді, і на узбережжі намагається виходити якомога менше: вона чудово плаває і здатна протягом тривалого часу перебувати під водою, а щоб не задихнутися, її ніздрі під час занурення перекривають клапани. Плавати вона вважає за краще в водоймах або з дуже спокійним перебігом, або зовсім без нього.

6 zhgyrgread2000  
Як відомо всім анаконда -це найбільша в світі змія. Ці змії завоювали свою славу завдяки повноважним розмірам та характером ловлі здобичі. Дуже багато людей постраждало від цих звірів. Але за довгі роки ситуація дуже змінилася . Люди удосконалили свої вміння оборони, а навколишнє серидовище зробило своє діло з анакондами- їх ареал зменшується , а змій з розмірами більш ніж 9 м знайти вже практично неможливо. Я знайшла дуже цікаву статтю на цю тему:Нью-Йоркське товариство захисту дикої природи заснувало премію в 50 тисяч долларів завиявлення анаконди довжиною понад 9 метрів. Вперше про нагороду було оголошено
в 30-і роки ХХ століття. З тих пір сума кілька разів змінювалася в більшу сторону,
а довжина змії - в меншу.

Найголовніше щоб у людей не зустрічалося неприємних зустрічей з цими особинам.

5 vova30146  
Нещодавно по телебаченню вийшов сюжет, де жителі одного з обласних центрів побачити в парку на лавочці змію! Дуже перелякалися, бо зовнішній вигляд нагадав їм вже відому гадюку звичайну. Та ж коли на місце пригоди прибули спеціалісти, всі страхи виявилися марними, адже на сонечку спокійнісінько грівся вуж водяний. Натуралісти швидко зреагували та перенесли плазуна у природний ареал мешкання

4 potapovaasya1810  
Особисто я дуже та, навіть, панічно боюсь змій. У них взагалі найбільш дивна та незвичайна зовнішність в порівнянні з іншими тваринами: без ніг, немигаючі очі, здається, мають гіпнотичну силу, але страх викликає саме боязнь укусу( навіть, якщо знаєш, що перед тобою не отруйний вид).

3 aulko99  
Для мене змії підступні і дуже проворні істоти, а також символ мудрості та знань. Скільки таємниць і загадок зберігають у собі ці рептилії, і тільки небагатьом людям дається можливість вивчити їх. Дехто говорить, що вони приносять тільки небезпеку, але ж не бачать і "плюси" цих істот. Наприклад, більшість змій допомагають регулювати популяцію мишей та щурів і таким чином збалансовують екосистему.

2 taniaculik7088  
Особисто я боюсь змій і не хотіла б зустрітись з якоюсь, так би мовити, віч-на-віч. Але я завжди захоплюсь людьми які зберігають спокій при зустрічі з ними.

1 uriypyschyta  
Змії для мене щось надзвичайне, їх окрас, і їх зовнішність досить привабливі. Але зустріч з ними для мене є небажаною, в таких ситуаціях я не знаю, що робити і як себе поводити.

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2024 | Конструктор сайтів - uCoz