 Здоров’я – це стан фізичного,
психічного та соціального благополуччя, високої працездатності та соціальної
активності людини. Воно є основним
багатством кожної людини і досягається завдяки правильного харчування,
постійного тренування тіла (фізичні навантаження), дотримання певних
гігієнічних норм, чергування праці та відпочинку, ведення здорового способу
життя.
Стан здоров’я людини визначається
добрим самопочуттям, яке не можливе без (хоча б періодичного) оздоровлення, що
являє собою комплекс заходів соціального, виховного, медичного, гігієнічного,
фізкультурного характеру, спрямованих на поліпшення та зміцнення фізичного і
психічного стану.
В умовах інтенсивної
трансформації та забруднення навколишнього природного середовища, у результаті
яких швидко зникають місця придатні для оздоровлення, надзвичайно актуальною є
рекреація на природно-заповідних територіях, яка спрямована на відновлення за
межами постійного місця проживання розумових, духовних і фізичних сил людини шляхом
загальнооздоровчого і культурно-пізнавального відпочинку, туризму,
санаторно-курортного лікування, любительського та спортивного рибальства тощо [1]. Тому, згідно Закону України «Про природно-заповідний
фонд України» природно-заповідні території повинні використовуватись, крім
інших цілей, для оздоровлення та рекреаційної діяльності [2].
Основними видами рекреаційної
діяльність у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду є:
1. Відпочинок – загальнооздоровчий,
культурно-пізнавальний, короткостроковий (від 5-10 годин до 1-2 днів), розбиття
наметів і розкладання вогнищ у спеціально обладнаних та відведених місцях.
2. Екскурсійна
діяльність – екскурсії (прогулянки) маркованими екологічними стежками, а
також на виставки, в музеї тощо.
3. Туристична
діяльність – науково-пізнавальний пішохідний, орнітологічний (спостереження
за птахами), етнографічний (ознайомлення з народними традиціями, фольклором,
побутом, архітектурою та іншими ментальними цінностями місцевого населення),
лижний, велосипедний, кінний, водний
(спуск гірською річкою на надувних човнах, катамаранах, подорожі на
яхті, катання на водних лижах, віндсерфінг, прогулянки на човнах тощо) туризм,
спелеотуризм (відвідування печер), підводний туризм (підводне плавання з
аквалангом, екскурсії до підводних печер і гротів (дайвінг), парапланеризм
(прогулянки, подорожі на паропланах), дельтапланеризм (прогулянки, подорожі на
дельтопланах), балунінг (прогулянки, подорожі на повітряних кулях).
4. Оздоровлення
– використання рекреантами природних лікувальних ресурсів природно-заповідної
території з метою відновлення розумових, духовних і фізичних сил, любительське
та спортивне рибальство тощо.
Використана
література
1. Толстоухов А.В., Волков Л.А., Лустюк М.Г., Білоус Н.М.
Еколого-економічний тлумачний словник-довідник. – К.: Вид-во Європ. Ун-ту,
2003. – 256 с.
2.
Екологічне законодавство України: Законодавчі акти, Ч.1 / Під ред.
В.І.Андрейцева. – Полтава: Полтавський літератор, 1997. – 648 с.
Підготував: кандидат біологічних
наук Віктор Попельнюх.
|
