Весна в уявлені багатьох із нас асоціюється з прильотом та перельотом птахів. Поява біля наших домівок шпаків та ластівок, за якими ми так скучили. Перші співи дрозда та соловейка, на які ми з нетерпінням чекали. Перелітні зграї гусей та качок у весняному небі, що прямують на північ та багато інших добре знайомих нам перелітних птахів радують нас навесні.
В той же час серед мігруючих навесні птахів трапляються і рідкісні, яких побачиш не кожного дня. Найбільш часто на території НПП серед рідкісних весняних крилатих мігрантів можна зустріти журавля сірого, гуску білолобу малу та шуліку чорного,
Журавель сірий Grus grus (Linnaeus, 1758). Весняний переліт відбувається переважно в квітні. В цей час можна побачити великі зграї журавлів (до 300-400 особин, які летять на висоті 200-500 м прямуючі на північ. Інколи журавлі зупиняється в Сулинській затоці на мілководних ділянках.
У кінці 1980–х років окремі пари гніздились, зокрема в районі с. Мохнач. В останні роки (2013–2017 рр.) окремі пари, ймовірно, гніздяться на болотах неподалік сіл Онишки та Великоселецьке Оржицького району Полтавської області. Занесений до Червоної книги України (ЧКУ), Додатку ІІ БК, Вашингтонської та Боннської конвенцій та Угоди AEWA. За класифікацією видів загальноєвропейської природоохоронної значимості належить до категорії видів, що мають несприятливий охоронний статус (SPEC 3).
Гуска білолоба мала Anser erythropus (Linnaeus, 1758). Рідкісний вид, особини або невеликі групи якого можна побачити на весняному прольоті в окремі роки на території НПП (Сулинська затока). Занесена до ЧКУ, Червоного списку МСОП, Додатку ІІ БК, Боннської конвенції, Угоди AEWA. За класифікацією видів загальноєвропейської природоохоронної значимості належать до охоронної категорії – глобально вразливий вид (SPEC 1).
Шуліка чорний Milvus migrans (Boddaert, 1783). Навесні в межах НПП з’являється переважно в середині квітня. Рідкісний гніздовий вид. Останнім часом чисельність на гніздуванні в межах парку збільшується. Занесений до ЧКУ, Вашингтонської та Боннської конвенцій. За класифікацією видів загальноєвропейської природоохоронної значимості належить до категорії видів, що мають несприятливий охоронний статус (SPEC 3).
На власні очі бачила тільки Журавля сірого(два дні тому),але гадаю ,що інші неменш вражаючі й неймовірні.Сподіваюся що вони не перейдуть від рідкісних до зникаючих чи взагалі зниклих.
Ці птахи ніби живуть на два будинки: місце зимівлі і місце гніздування у них різні, можуть перебувати один від одного на значній відстані. Часто міграція проходтить у кілька етапів, між якими пернаті роблять перерву на відпочинок.
З метою охорони і примноження рідкісних птахів можна розводити їх у вольєрах і випускати потім на волю (це мають робити виключно професіонали), у природні для них умови життя. Також потрібно зберігати звичне середовище їхнього проживання (напр., ліси, озера, болота, степи), розвішувати штучні домівки, лаштувати спеціальні платформи для пташиних гнізд.
Під час осіннього перельоту з Європи в Африку вони використовують теплі атмосферні течії, за допомогою яких злітають у височінь, не прикладаючи особливо великих зусиль. Для деяких птахів Центральна Європа є самим південним пунктом міграції. Так, карликові лебеді зі своїх виводкових районів, що розташовані у Північному Сибірі, перебираються на узбережжя Північного моря.
Кожного разу, коли бачиш це пташине переселення, виникають різні емоції та думки. Я постійно дивуюся звідки в них береться скільки енергії, щоб долати таку відcтань. Дуже хотілося б побачити цих рідкісних птахів, прикро, що вони мають такий статус.
Рідкісні птахи... Чи часто ми задумуємось, чому вони рідкісні?? Чи з самого початку життя на Землі вони були рідкісні? Що змусило їх стати рідкісними? Людина - найкривавіший хижак в історії планети. Жодна тварина не вбиває іншу заради задоволення, окрім Homo sapiens. Людство здатне захистити лише свої права. Та чи є у неї право власності над природою? З якого дива ми можемо вирішувати долю інших? Це гниле суспільство не здатне захистити та зберігти своє право на подальше існування взагалі. Практично кожного вечора мене "відвідує" думка: "Що буде завтра?", "Чи не закінчиться у цю суботу життя на Землі?" Ми губимо не тільки те, що нас оточує, але й самих себе. Наші дії, загарбницькі, не виправдані нічим. Чи замислювався хтось як швидко зростає кількість рідкісних тварин та рослин?? А чи думав хто-небудь, що Людина теж тепер рідкість...
Восени перелітні птахи залишають наші краї, несучи з собою літнє тепло, а навесні повертаються, нагадуючи про те, що холоди вже минули. Вони є невід'ємною частиною природи, яку ми зобов'язані оберігати. На жаль, велика кількість не лише тварин, а й рослин є рідкісними. Потрібно приділяти багато зусиль для того, щоб зберегти та підтримати ті види, які існують на даний час.
Весна це завжди період оживання природи, захоплює дух коли вночі у весняному небі чутно клич журавлів, перелітних гусей та качок. Сумно, що велику кількість тварин та рослин ми ніколи не побачимо, а згадаємо про них лише у вигляді сухої статистики. Потрібно любити природу та свій рідний край, щоб цей список принаймні не збільшувався.
Спостерігати за перелітами різних птахів - це завжди дуже цікаво і гарно.А спостерігати за неймовірно рідкісними видами по-особлимому захоплююче.Сподіваюсь,що у мене буде така нагода.Шкода,що у нашій прекрасній фауні так багато рідкісних видів.Потрібно приділяти їм значну увагу.Буду надіятись,що мисливці не завдадуть їм шкоди.
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
