Перші відомості про появу шакалів на прилеглій до НПП території – Бугаївських риборозводнях ставах (Глобинський район Полтавщини), з’явились в січні цього року. За свідченням місцевих мисливців під час полювання на лисиць була помічена зграя невідомих хижаків. Одного звіра вдалося застрелити і визначити як шакала. За даними співробітника Черкаського природоохоронного  науково-дослідного відділення НПП А.А. Данько, досвідченого слідопита-мисливця, 23.02.2021 р. поблизу заповідного урочища Чубарове було виявлено сліди 4 шакалів, які задрали козулю. Вночі в цьому районі місцеві жителі чули незвичні, моторошні крики, що лунали з очеретяних заростів, які нагадували плач дитини. Саме таки крики характерні для шакалів.

Зазначимо, що поява нового виду на території природно-заповідного об’єкту не завжди сприймається як позитивна подія. Інвазійні види тварин можуть бути небезпечними для місцевої біоти та екосистем в цілому. Особливо якщо ми маємо справу з таким активним і пластичним хижаком як шакал. Про наслідки появи шакала в нашому парку поки що говорити рано, як кажуть – поживемо побачимо.

Шакал звичайний, або азійський,^, золотистий (Canis aureus) — вид родини псових (Canidae), ряду хижих. Вид, що активно розселюється в Європі.  Принаймні в останні 20 років шакал розселяється на північ, і наразі відомий на більшій частині країн Східної Європи до Естонії включно. Цей соціальний хижак всеїдний, споживає різноманітну їжу -  від плодів і комах до різноманітних птахів та малих копитних (козуля європейська, лань). Може займати нори аборигенних видів ссавців, таких як борсук та лисиця звичайна.

Ареал у світі. Широко розповсюджений (завдяки всеїдності) у Туреччині, на Балканському півострові, на Аравійському півострові й далі по всій південно-західній Азії до В'єтнаму.

Мешкає в найрізноманітніших місцях проживання, це можуть бути напівпустелі, заплави річок, савани, ліси, мангрові ліси, узбережжя, сільськогосподарські й приміських місця проживання в Індії та Бангладеш. Шакали уникають безводних пустель, але їх можна знайти на краю пустель або в оазисах. Вони витримують морози до -25 й більше градусів, але не адаптовані до глибокого снігу.

Сучасний ареал шакала звичайного

Динаміка поширення шакала в Україні (за: Zagorodniuk, 2014)

Починаючи з 1998—2000 років, цей вид почав розселення (експансію) територією України. Найбільш стабільні поселення шакала сформувались в приморських регіонах, зокрема в заплавах Дунаю, Дністра, Бугу і Дніпра, а за останні 20 років він широко розселився Україною і виявлений навіть у Поліссі.

Інформація підготував зоолог, канд. біол. наук М.Л. Клєстов