У Європі чисельність чаплі жовтої становить до 27 тис. пар (до 24% світової популяції). Проте, вона повсюди скорочує чисельність внаслідок порушення біотопів та посилення фактору турботи [5]. Цей вид внесено до Резолюції №6 Боннської конвенції, Додатку ІІ Бернської конвенції, угоди AEWA (угода про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів – у рамках Боннської конвенції). Чаплю жовту включено до Червоної книги України (1994, 2009 рр.) зі статусом − рідкісний вид [4].

   В Україні найбільші її колонії відмічені в плавнях Дунаю (разом понад 50 пар), Дністра (210-510 пар), Дніпра (300-310 пар) та на Східному Сиваші (ймовірно, понад 100 пар); у інших місцях Півдня України (Запорізька область та Лебедині острови в Каркінітській затоці) гніздяться окремі пари та групи з 5-12 пар. Під час міграцій трапляється майже на всіх водоймах півдня України, та періодично може зустрічатись у більш південних регіонах [3].

   За даними, які є в нашому розпорядженні, статус чаплі жовтої на Полтавщині можна визначити як рідкісний вид. Наприклад, за останні 30 років на Дніпродзержинському водосховищі (пониззя р. Ворскла) її достовірно відмічали тричі: в кінці серпня 1981 р. – одна особина, яка пізніше була визначена нами, добута мисливцями на болотах біля с. Мартинівка; 23.05.04 р. – спостерігалась нами на заломах очерету в затоці біля с. Вільховатка; 18.05.90 р. – одну особину бачив М. Слюсар [1]. У Сульській затоці Кременчуцького водосховища чапля жовта гніздилась, по-крайній мірі, до середини 90-х років минулого століття, проте була дуже рідкісною [2]. За даними Л. Клєстова з того часу йому вдалось знову зустріти чаплю жовту в Сульській затоці (нинішня територія НПП «Нижньосульський»)  лише  в 2012 році.

Використані літературні джерела

1. Слюсар М.В. Анотований список наземних четвероногих хребетних околиць біостаціонару «Лучки» Полтавського педагогічного університету // Методичні рекомендації для студентів природничого факультету. Полтава, 2000. – 47 с.

2. Сульский залив Кременчугского водохранилища / Клестов Н.Л., Гаврись Г.Г., Андриевская Е.Л. – К., 1995. – 47 с.

3. Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України //  К., 2002. – 416 с.

4. Червона книга України. Тваринний світ / під ред. І. А. Акімова. – К.: Глобалконсалтинг, 2009. – С. 413.

5. Bird Life International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. – Cambridge, UK: Bird Life International, 2004. – 374 p. (Bird Life Conservation Series No. 12).

Підготував: фахівець відділу екологічної освіти, канд. біол. наук, доцент

Віктор Попельнюх.