Четвер, 26.11.2020, 09:06Головна | Реєстрація | Вхід

Форма входу

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 565

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Пошук

Календар

«  Лютий 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
2425262728

Архів записів

Друзі сайту

Головна » 2014 » Лютий » 25 » ШЛЯХИ ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ НА ПОЛТАВЩИНІ ТА ЇХ ЕФЕКТИВНІСТЬ
13:09
ШЛЯХИ ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ НА ПОЛТАВЩИНІ ТА ЇХ ЕФЕКТИВНІСТЬ


     В цілому можна виділити два шляхи збереження біорізноманіття: перший – природний, коли відбувається саморегуляція чисельності видів у природі через пристосування їх до трансформованих людиною ландшафтів, другий – штучний, який здійснюється людиною з застосуванням різних методів. Останній  реалізовується за такими напрямками:  

1. Створення природно-заповідних об’єктів та розбудова екологічної мережі.

Станом на кінець 2013 природно-заповідний фонд (ПЗФ) Полтавської області включає 387 територій та об'єктів загальною площею майже 142,5  тис. га, що складає 4,95 % від загальної площі області. Адміністрації створені у 8 об’єктах – двох національних природних парках (НПП), чотирьох регіональних ландшафтних парках (РЛП), одному парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва (ППСПМ) та одному ботанічному саду. Їх загальна площа становить майже 76,0 тис. га, або (53,3% від площі ПЗФ області).

2. Контролююча функція держави (правоохоронні органи, природоохоронна прокуратура, державна екологічна інспекція).

3. Громадський контроль.

4. Еколого-просвітницька робота.

Спробую зробити короткий аналіз ефективності цих методів для збереження біорізноманіття. Але перш ніж перейти до аналізу, доцільно нагадати два найголовніші негативні чинники, які впливають на стан природних популяцій:

1) антропогенний вплив на стан довкілля (забруднення та трансформація – в широкому розумінні цих понять);

2) безпосередній вплив на видовий склад (знищення, добування, руйнування біотопів та фактор турботи).

Все інше є похідним від цих двох основних причин.  

Проаналізую  ефективність перерахованих напрямків:

Напрямок перший. Є достатньо ефективним методом лише за умови дотримання норм природоохоронного законодавства на цих територіях. На риторичне запитання – чи достатньо ефективна охорона об’єктів ПЗФ нині? Відповім, що не достатньо. Охорона об’єктів, які не мають юридичного статусу (їх в області понад 50%) покладена на землевласників та землекористувачів, досить часто ними є органи місцевого самоврядування, які не мають ні юридичної, ні матеріальної можливості забезпечувати охорону цих територій. Не завжди ефективною є охорона навіть тих 53,3% площ ПЗФ області, які мають юридичний статус і охороняються спеціальними службами охорони цих ПЗТ. Причини різні. По-перше – призначаються випадкові,  екологічно не свідомі, але  партійно залежні керівники та часто заангажований інспекторський склад, які не те що забезпечують виконання законодавства України, а є найбільшим злом для цих територій зокрема, та природоохоронної системи вцілому (це і корупція, і недотримання норм природоохоронного законодавства самими керівниками установ, що призводить до дискредитації заповідної справи). По-друге – відсутність достатнього фінансування для охорони, навіть установ загальнодержавного значення (НПП) та реальної захищеності інспекторів служб охорони (за законом вони прирівняні до правоохоронних органів, а фактично –безправні). По-третє – порушники природоохоронного законодавства або взагалі не притягуються до відповідальності (корупція з боку працівників природоохоронних установ, міліції та прокуратури), або ця відповідальність чисто символічна. По-четверте – є спроби внести зміни до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» з метою запровадження на природно-заповідних територіях так званого мисливського туризму – трофейного полювання (такий законопроект знаходиться у ВРУ). По-п’яте – природно-заповідні території часто стають об’єктом посягання на їх цілісність чи вчинення на них протиправних дій посадовцями та можновладцями в тому числі й по відношенню до працівників установ. Наведу лише 3 приклади:

Приклад перший. У березні цього року міжрайонна екологічна прокуратура Полтавської області встановила факт незаконної передачі 1,8 га території РЛП «Нижньоворсклянський», і зареєструвала кримінальне провадження відносно посадових осіб відділу Держкомзему та Кобеляцької РДА за ч.1 ст.364 та ч.1 ст.366 КК України. На даний час незаконні дії оскаржені в суді, акти на земельні ділянки скасовані.

Приклад другий. Очільник Харківської ОДА 13.04.13 року на території НПП «Нижньосульський» у нерестовий період з човна виловив 7 судаків і виклав інформацію про це в Інтернет. Посипались звинувачення на його адресу, тому він вимушений був признати факт браконьєрства та сплатити більше 600 грн. штрафу.

Приклад третій. У минулому році були спроби фізичної розправи з інспекторами НПП «Нижньосульський».

Але все ж найбільшою небезпекою для ПЗФ України є скасування указів про вже існуючі природно-заповідні установи (такий прецедент відбувся  у 2010 р. в Донецькій області).

Щодо другого напрямку збереження біорізноманіття – контролюючої функції держави, а саме контролю за дотриманням природоохоронного законодавства  правоохоронними органами, природоохоронною прокуратурою та екологічною інспекцією можна сказати, що він здійснюється вкрай недостатньо та не ефективно.

Лише декілька прикладів:

1) наші спроби залучити державні структури та органи місцевого самоврядування у м. Полтава до забезпечення загальнодержавної акції «Ялинка» та «Першоцвіт» фактично залишаються марними.

2) у засобах масової інформації можна інколи знайти інформацію про те, що  правоохоронні органи в обласному центрі виявили незаконну торгівлю рибою у невстановлених місцях. Дивно, але торгівля здійснюється протягом усього року, в тому числі і в нерестовий період, а виявляються лише окремі випадки.

3) практично всі протоколи у минулому році, які складені працівниками міліції та держекоінспекції щодо незаконної торгівлі першоцвітами були за нашими викликами, самостійно цим питанням вони не опікується, хоча в державі щорічно оголошується загальнодержавна акція.

4) у 2013 році були випадки, коли прокуратура міста забороняла міліції затримувати та притягувати до відповідальності торгівців підсніжниками складчастими, занесеними до Червоної книги України, які незаконно доставляються з Криму.

Третій напрямок (громадський контроль), яким ми здійснюємо, як напрямок, може бути достатньо ефективним хоча б для того, щоб примусити органи місцевого самоврядування, правоохоронні органи та екологічну інспекцію виконувати свої обов’язки в плані  збереження біорізноманіття.

 З цією метою нами:

1)    ініційовано створення оперативного штабу при міськвиконкомі щодо контролю за незаконною торгівлею дикорослими видами рослин;

2)    забезпечується громадський контроль та здійснюється інформування відповідних органів щодо правопорушень.

Четвертий напрямок (еколого-просвітницька робота) – важливий інструмент у вихованні екологічної свідомості: на заняттях в шкільних та студентських аудиторіях та ЗМІ (інтернет, телебачення, радіо, преса) тощо.

 

Автор: фахівець відділу екологічної освіти НПП «Нижньосульський»  Віктор Попельнюх.

Переглядів: 984 | Додав: ksysha | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 7
7 БогатиР   [Матеріал]
Одна людина нічого не змінить, але своїми діями вона показує приклад і дає надію на успіх іншим.

Я вважаю, що на даному етапі найефектівнішим може бути четвертий напрямок. Розвиваючи в кожному громадянинові нашої держави екологічно свідомість можна поступово зміцнити і посилити інші напрямки. Адже чим більше людей буде звертатись до органів влади зі скаргами на браконьєрство, тим ефективніше будуть змушені працювати органи влади. Також варто проводити просвітницьку роботу і розповідати людям, як саме кожен із нас може допомогти природі (наприклад, не купувати первоцвіти і рибу в період нересту). До речі, в епоху бурхливо розвитку мережі Інтернет і соціальних мереж просвітницька екологічна діяльність може бути досить ефективною при мінімальних затратах часу.

5 Капустян   [Матеріал]
Мені здається, щоб влада зацікавилась природоохоронною справою, слід популізувати її в державі, адже "моду" створюють штучно тому чому б не створити ажіотаж навколо того за що не слід платити, а просто підтримувати в належному стані...

4 Оксана Кузіна   [Матеріал]
На мою думку, революційного настрою і революції буде дуже замало, потрібно щоб кожна людина особисто задумувалася над своїми діями та свідомо несла за них відповідальність, можливо з цього кроку будуть відбуватися позитивні зміни не лише в суспільстві а й в природі...

3 Віталій   [Матеріал]
Кожна людина повинна жити у злагоді з природою, яка є нашим спільним домом. Та, на жаль, в сучасному світі рідко дотримуються цього правила. Хтось попри все оберігає та захищає її від тих, хто нещадно нищить, беручи від неї тільки прибуток та власну вигоду. Тож можливо саме громадський контроль та підтримка не байдужих людей по збереженню первоцвітів дадуть позитивний результат в даній ситуації.

2 Анастасія   [Матеріал]
Лідія,я погоджуюсь що люди винні у винищенні біорізноманіття природи! Якщо чесно необхідно колективно створювати ідеї, які б закликали людей до збереження природи, яка страждає останнім часом від антропогенного впливу, спричиненого відсутністю екологічної культури населення.

1 OLEXANDR_SHERASOV   [Матеріал]
Треба скористатися революційним настроем людей і провести революцію  в природньому середовищі.

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2020 | Конструктор сайтів - uCoz