Четвер, 28.03.2024, 18:55Головна | Реєстрація | Вхід

Форма входу

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 631

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Пошук

Календар

«  Січень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031

Архів записів

Друзі сайту

Головна » 2017 » Січень » 10 » СТОРІНКА ДЛЯ ЮНИХ НАТУРАЛІСТІВ
10:45
СТОРІНКА ДЛЯ ЮНИХ НАТУРАЛІСТІВ

СТОРІНКА ДЛЯ ЮНИХ НАТУРАЛІСТІВ

 (продовження)

Перш ніж висвітлювати найцікавіші моменти зі свого студентського життя під час проходження польової практики з зоології в околицях біостаціонару «Лучки», слід відзначити, що споглядаючи нині на пониззя Ворскли через більш ніж 30 річний проміжок часу, розумієш, що зміни відбулися не лише у своєму відображенні в дзеркалі, а й в екологічному стані цієї водної артерії – однієї з основних для регіону (певні закономірності в змінах стосуються й пониззя Сули, яке входить у мені НПП «Нижньосульський»).

У  студентські роки (1979-1984) Ворскла була глибшою, повноводнішою, з достатньою протічністю, з вільними від очерету та чистими (особливо від пластикових пляшок та іншого технічного сміття) берегами, мало евтрофікованою (заболоченою), та з меншим антропогенним навантаженням на  водну поверхню та її береги (від відпочиваючих, мисливців, рибалок, плавзасобів та забудов прибережної зони).  Нині все навпаки, у звязку з чим екологічна ситуація водойм (без виключання) різко погіршується по всій території України. Доцільно відмітити, що такому стану сприяли як об’єктивні, так і суб’єктивні причини. Відомо, що гідрологічний режим будь-якого водосховища напряму залежить від технологічної доцільності підтримання певного рівня води в той чи інший сезон. Його коливання можуть змінюватись від декількох сантиметрів до кількох десятків протягом доби, а річні,  наприклад, на Кременчуцькому водосховищі – до 2-3 м (в т.ч. й в межах НПП «Нижньосульський). Такі різкі перепади негативно впливають на переважну більшість гідробіонтів, особливо в період розмноження. Надзвичайно потерпає відкладена ікра багатьох видів риб, яка часто гине в результаті обсихання (основні нерестилища на Дніпродзержинському водосховищі – пониззя р. Ворскла, Кременчуцькому – пониззя р. Сула у межах НПП «Нижньосульский»). Не менш вразливими є водоплавні, зокрема всі види качок (крижні, чирянки, широконіски, шилохвості тощо). Від різких коливань  рівня води гинуть їх кладки, тому переважно вони гніздяться за межами водосховищ.

Але, нажаль, багаторічні дебати між екологами та виробниками електроенергії щодо забезпечення більш-менш стабільного гідрологічного режиму, хоча б у нерестовий період, поки що не мають позитивного вирішення. Основний аргумент енергетиків – пріоритетом створення каскадів водосховищ на Дніпрі (всього 6-ти) було отримання дешевої електроенергії. І це правда. За часів радянського союзу часто приймались грандіозні рішення (в тому числі й будівництво водосховищ), без урахування екологічних наслідків, які ми відчуваємо надзвичайно гостро зараз (втрата родючих земель, розмиви берегів, сукцесійні процеси (заростання) мілководь, що призводять до заболочування, замори риб у результаті «цвітіння» води, викликане інтенсивним розмноженням синьо-зелених водоростей, проникнення природним шляхом та в результаті інтродукції з послідуючою акліматизацією видів, які не притаманні для аборигенних водних біоценозів. Так, наприклад, до зарегулювання Дніпра видовий склад іхтіофауни нараховував 48 видів, а після створення водосховищ – лише 33 (назавжди зникли корінні види: річковий вугор, вирезуб, білоперий пічкур, мінога українська, оселедець дунайський та інші). Натомість у водоймах почали траплятись риби-вселенці, зокрема: тулька чорноморсько-азовська, риба-голка, триголкова колюшка, амурський чебачок, різні види бичків – гонець, кругляк, головач та інші, які, згодом, можуть кардинально змінити загальний стан біорізноманіття водних біоценозів. Наприклад, аборигенний карась звичайний (червоний)  нині занесений до Червоної книги України в результаті витіснення його вселенцем – карасем сріблястим. Значні зміни також відбулися у видовому складі й інших представників тваринного світу, про що йтиметься у наступних публікаціях.

У 80-х роках минулого століття Ворсклу продовжували використовувати як водну артерію, якою регулярно курсували баржі з щебенем до м. Кобеляки (понад 30 км від гирла). Цей факт позитивно впливав на гідрологічний стан ріки, оскільки хвилі не давали застоюватись воді в прибережній частині та протидіяли заростанню. Крім того, для забезпечення безпечного судноплавства постійно проводились днопоглиблювальні роботи. Велику роль для протидії заростанню берегів відігравали весняні кригоходи під час повеней, які знищували прибережну рослинність.

Був ще один, специфічний лише для пониззя Ворскли фактор, що впливав на рослинність – вівці, про яких йшлося в попередній публікації. Тому, в період проходження практики перед моїми очима відкривався зовсім інший пейзаж від теперішнього.  (Продовження буде).

Підготував фахівець відділу екологічної освіти Віктор Попельнюх.

Переглядів: 610 | Додав: ksysha | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 3
3 karina_S  
Нераціональне використання водних ресурсів, та забруднення їх, є проблемою не лише минулих років. Така проблема існує й наразі. Спуск відходів у водойми з різних заводів та підприємств, розмивання берегів, створення мілководь і т.п., все це і в наші часи присутнє в проблемах екології водойм.

2 dporuygkjh  
Познавательная информация...

1 valeriabatkovska  
Чи доречно розглядати фактор знищення прибережної рослинності, в часи судноплавства Ворсклою, суто як позитивне явище???
Це ж один із факторів знищення місць гніздування деяких видів птахів!?!

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2024 | Конструктор сайтів - uCoz